Проповідуючи з нагоди урочистості Христових Тіла й Крові, Папа Лев XIV звернув увагу на те, що для того, щоб помножити хліб і рибу, Ісус ділиться ними. Він підкреслив, що цю таємницю віри ми відзначаємо в таїнстві Євхаристії: подібно як голод є знаком «злиденності нашого життя», так «ламання хліба є знаком Божого дару спасіння».
«Дорогі браття й сестри, як же прекрасно перебувати з Ісусом», – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи свою проповідь під час Святої Меси, яку він у неділю, 22 червня 2025 р., відслужив на площі перед базилікою святого Івана на Латерані, катедральним собором Римської дієцезії. В цей день в Італії відзначалася урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа. І хоч у Ватикані вона відзначалася в четвер, саме недільного вечора Святіший Отець очолив урочисте Євхаристійне богослужіння, яке завершилося процесійною ходою з Пресвятими Дарами вулицями міста до базиліки Пресвятої Марії.
Ісус залишається з нами в годину тіней
Свої роздуми, після прочитання євангельського уривка про помноження хлібів, Папа розпочав із констатації того, що люди проводили години поряд з Ісусом, Який проповідував Боже Царство та оздоровляв недужих. «Співчуття Ісуса до страждаючих виявляє люблячу близькість Бога, Який приходить у світ, щоб нас спасти. Коли Бог царює, людина визволяється від усякого зла», – сказав проповідник, зауваживши, що й до тих, хто приймає добру новину, приходить час випробувань: на пустинне місце спустився вечір і нема що їсти. «Голод людей і захід сонця є ознаками межі, яка нависає над світом, над кожним створінням: день закінчується, так само як і життя людей. І саме в цю годину, в час нестатку і тіней, Ісус залишається серед нас», – мовив Лев XIV, додаючи, що саме в цей момент Христос вражає нас своїм милосердям, доручаючи апостолам подбати про потребу голодних людей.
Знак ділення одні з одними
За словами Святішого Отця, голод не є потребою, яка не має нічого спільного зі звіщенням спасіння. Навпаки, він стосується наших стосунків з Богом. Водночас, п’ять хлібів і дві риби не здаються достатніми для того, щоб нагодувати людей. «Розумні на перший погляд розрахунки учнів насправді виявляють їхню малу віру. Адже насправді з Ісусом є все, що потрібно, щоб надати сили і сенсу нашому життю», – зауважив проповідник, вказуючи на те, що Ісус відповідає на голод знаком ділення: підводить очі до неба, благословляє, розламує хліб і подає всім присутнім. «Жести Господа не започатковують складний магічний ритуал, але з простотою свідчать про вдячність щодо Отця, синівську молитву Христа та братерське сопричастя, яке підтримує Святий Дух. Щоб помножити хліб і рибу, Ісус ділить те, що є: саме таким чином цього вистачає для всіх, ба навіть вистачає з надлишком», – сказав Папа, пояснюючи, що саме така логіка рятує зголоднілих людей: Ісус діє згідно з Божим стилем, навчаючи чинити так само.
Розкіш марнує плоди землі та праці
Як зазначив Лев XIV, сьогодні цілі народи зазнають приниження «не стільки через свій голод, як через жадібність інших». Перед обличчям злиднів багатьох людей нагромадження небагатьох є «знаком байдужої пихи», бо замість того, щоб ділитися, «розкіш марнує плоди землі та людської праці». «Особливо в цьому ювілейному році приклад Господа залишається для нас нагальним критерієм дії та служіння: поділитися хлібом, щоб примножити надію, сповіщає про прихід Божого Царства», – мовив проповідник, вказуючи на те, що рятуючи натовп від голоду, Ісус провіщає спасіння всіх від смерті. Цю таємницю віри ми відзначаємо в таїнстві Євхаристії: подібно як голод є знаком «радикальної злиденності нашого життя», так «ламання хліба є знаком Божого дару спасіння».
Відповідь на екзистенційний голод
«Любі, Христос є відповіддю Бога на голод людини, бо Його тіло є хлібом вічного життя: візьміть і їжте всі! Запрошення Ісуса охоплює наш щоденний досвід: щоб жити, ми повинні харчуватися життям, відбираючи його у рослин і тварин. Однак, коли ми їмо щось мертве, це нагадує нам, що і ми, хоч би скільки їли, помремо. Коли ж ми харчуємося Ісусом, живим і справжнім хлібом, ми живемо для Нього. Жертвуючи всього Себе, Воскреслий Розп'ятий вручає Себе нам, і ми таким чином відкриваємо, що створені для того, щоб живитися Богом. Наша зголодніла природа несе в собі знак нестачі, яку втамовує благодать Євхаристії», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що Євхаристія – це реальна присутність Спасителя, що «перетворює хліб у Себе, що нас перетворювати в Нього». Таким чином, Христове тіло робить нас Господнім тілом, й до цієї єдності покликані всі люди. Й у цьому полягає суть Євхаристійної ходи: підкріплені поживою, яку Бог нам дає, несемо Ісуса до всіх, «до сердець віруючих, щоб ще стійкіше вірували, до сердець невіруючих, щоб пробудити запитання про голод, який відчуваємо в нутрі, і про хліб, який може його втамувати».