Приймаючи на аудієнції у Ватикані семінаристів, з нагоди їхнього Ювілею, Папа Лев XIV заохотив їх стати лагідними і сильними проповідниками слова спасіння, слугами відкритої і місійної Церкви.
У вівторок, 24 червня 2025 року, в урочистість народження святого Івана Хрестителя, Папа Лев XIV виголосив у базиліці Святого Петра у Ватикані катехизу для семінаристів, які прибули до з різних частин світу на свою ювілейну подію в рамках Святого Року. Папа подякував їхнім форматорам, а також присутнім за їхню радість й ентузіазм та за те, що своєю енергією вони роздмухують полум’я надії в житті Церкви. На початку медитації Святіший Отець зазначив, що учасники ювілейної зустрічі є не тільки паломниками, але й свідками надії, адже у нелегких часах вони дають свідчення про своє священниче покликання. «Ви відповіли на заклик стати лагідними і сильними проповідниками слова спасіння, слугами Церкви, відкритої і місійної», – сказав він. Кількома реченнями, промовленими іспанською мовою, він також подякував семінаристам, які сміливо прийняли своє покликання.
Запрошені до дружби із Христом
«Христові, який кличе вас, ви відповідаєте “так”, зі смиренням і відвагою; і це ваше “ось я”, з яким ви звертаєтеся до Нього, проростає в житті Церкви і супроводжується необхідною подорожжю розпізнавання і формування», – зазначив Єпископ Риму. Папа Лев XIV додав, що Господь Ісус кличе студентів семінарії насамперед до досвіду дружби зі Спасителем. Він зазначив, що «це досвід, який повинен постійно поглиблюватися і після висвячення та охоплювати всі аспекти життя». Він зазначив, що у служінні священників важливо «стати щасливими людьми і бути “мостами”, а не перешкодами на шляху зустрічі з Христом для інших людей». «Він має зростати, а ми маємо зменшуватися, щоб бути пастирями за Його Серцем», – підкреслив він.
Любити за прикладом Христа
Посилаючись на енцикліку Dilexit nos Папи Франциска, Лев XIV зазначив, що семінарія «повинна бути школою почуттів», отож підкреслив, що в період «формування і розпізнавання, важливо звернути свою увагу на центр, на “двигун” всієї їхньої подорожі: серце!» «Особливо в контексті сучасного соціального та культурного середовища, яке характеризується конфліктами та нарцисизмом, потрібно вчитися любити за прикладом Христа», – продовжив він.
Заглибитися у власне серце
Папа пригадав запрошення святого Августина повернутися до серця, тому що там ми знаходимо сліди Бога. Він також зауважив, що «заглиблення в серце іноді може нас лякати, бо там також є рани!». «Не бійтеся дбати про нього, дозвольте нам допомогти вам, бо саме з тих ран народиться здатність бути близькими до тих, хто страждає. Без внутрішнього життя немає духовного життя, адже Бог промовляє до нас саме там, у серці», – додав він. Говорячи про працю над своєю внутрішньою сутністю, Папа Лев XIV згадав про вміння розпізнавати пориви серця. Йдеться про «глибокі почуття, які допомагають відкрити напрям життя». Здатність пізнати своє серце приведе до того, що ми станемо справжніми і позбудемося «масок». «Привілейованим шляхом до внутрішнього світу є молитва. В епоху надмірного цифрового зв’язку все важче відчути тишу і самотність. Без зустрічі з Ним ми не можемо по-справжньому пізнати себе», – сказав Святіший Отець.
Слухати крик убогих і пригноблених
Єпископ Риму закликав семінаристів часто призивати Святого Духа, щоб Він формував у них покірне серце, здатне розпізнавати присутність Господа Бога – також у голосах «природи, мистецтва, поезії, літератури та гуманітарних наук». «У вимогливому вивченні богослов’я навчіться також слухати – з відкритим розумом і серцем – голос культури, виклики сучасності, такі як штучний інтелект чи соціальні медіа. Перш за все, як Ісус, слухайте тихий крик малих, бідних і пригноблених, а також так багатьох, особливо молодих, які шукають сенс життя», – додав він. Він застеріг від поверховості та запропонував в молитві і медитації, запитувати себе: чого мене вчить те, що я переживаю? Що це говорить про мій шлях? Куди мене веде Господь?
Кризи є нагодою для пасхального досвіду
Святіший Отець зазначив, що також потрібно наголошувати на людській зрілості – особливо емоційній та у стосунках з іншими, яка відкидатиме «всі маски та лицемірство». Споглядаючи Христа, семінаристи зуміють розрізняти смуток, страх, тривогу і обурення, перетворюючи все у відносини з Богом. «Кризи, обмеження і слабкості не слід приховувати, адже вони є нагодою для благодаті і пасхального досвіду», – додав він.
«У світі, де часто панує невдячність і жага влади, де часом здається, що переважає логіка відкидання, ви покликані свідчити про вдячність і безкорисливість Христа, про торжество і радість, ніжність і милосердя Його Серця», – сказав Папа, заохотивши їх стиль гостинності, та близькості, щирого та безкорисливого служіння.
Святіший Отець закликав семінаристів «ніколи не занепадати духом, не бути просто пасивними одержувачами, але бути ревними у священничому житті, жити сьогоденням і дивитися в майбутнє з пророчим серцем». «Сподіваюся, що ця наша зустріч допоможе кожному з вас поглибити особистий діалог з Господом, в якому ви будете просити Його все більше і більше засвоювати почуття Його Серця, того Серця, яке б’ється з любові до вас і до людства», – сказав на завершення Папа Лев XIV.
Джерело: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2025-06/papa-seminarystam-buty-mostamy-a-ne-perewkodamu.html