Слово Архієрея на Першу п'ятницю місяця грудня
Дорогі брати і сестри у Христі, дорогі отці, брати семінаристи, Слава Ісусу Христу!
Щомісяця Папа дає якийсь намір для молитви. Намірення цього місяця дуже гарне. Каже, що маємо молитися за тих що є катехистами. За тих, що вчать наших діточок, що вчать теж і нас. Знаєте, що катехистом є по уряду свого покликання кожен священник. Але також маємо багато катехистів які виховувалися в нашій семінарії. Кожного літа проводилися для них курси теологічні (богословські), якими керувала і керує далі сестра Августина, яку добре знаємо. Тих хлопців і дівчат є багато, і вони по цілій нашій єпархії, по цілому Закарпаттю вчать діточок, вчать молодь, вчать старших. І також знаємо що є катехісти із спільнот. Проводять катехези. Святійший Отець каже, що маємо молитися за них, тому що катехисти це є такі особи, які після батька і мами займають особливе місце. Бо спочатку є домашня церква, де батьки передають діточкам віру. Потім є ті, хто помагають єпископу, помагають священникам нести Слово Боже діточкам. Катехизація це прекрасна річ, на яку ми повинні завжди вести своїх маленьких дітей, своїх онуків. З того катехист має дуже гарне значення. Святий Августин дуже гарно це пояснює і каже: «катехист це той, що в дуже стародавні часи, чи то в Греції, чи в Римській імперії вів свою дитинку за руку до школи. Це був той провідник до школи. Тому святий Августин каже: «катехист це той котрий бере тебе за руку й веде до школи Ісуса Христа, до євангельської науки». Дуже важливо, каже Святійший Отець, щоб ми цього місяця молилися за наших катехистів, за наших сестричок монахинь, які катехизують наших діточок, а також і за тих, хто проводять катехези. Це є дуже важлива річ, але папа Франциск каже що є найважливіше: «найважливіше - це коли катехист не кричить, не говорить дуже тихенько, але коли він дає приклад із свого життя». Ось за це, каже, треба молитися, щоби кожен, кому ми довіряємо своїх дітей, водимо їх на ту науку Божу, щоби кожен давав добрий приклад із свого життя, значить приклад який світить чеснотами, світить красою свого життя.
А друга річ яку хотів би вам сказати сьогодні це є, що ми помаленьку вступили в прекрасний час Різдвяного посту, який називаємо у нашій східній церкві «Филипівка». Маємо цей піст прожити добре. Цей піст радісний, але все-одно накладає на нас певні обов'язки, в особливий спосіб добре посилити свою молитву, це є найголовніше, бути стриманими у їжі, також в словах, не нервуватися, ну і старатись поглиблювати ту свою віру, своє внутрішнє життя. В цьому різдвяному пості нас супроводжує євангелист Лука, й цього тижня ми часто чули таке слово, горе вам фарисеям і законовчителям. Бо ззовні ви здаєтеся дуже гарні, ззовні ви складаєте руки на молитву, здаєтеся такими побожними, але всередині ви є як гроби, каже Ісус. Знаєте, що середина людини дуже часто не відповідає зовнішньому виду. І тому в цей різдвяний піст є дуже важливо для нас звернути увагу на той наш внутрішній світ. Який є мій внутрішній світ? Чи не є я тим побіленим гробом, чи нема в мені багато того лицемірства, заздрості до інших людей, осудження? Ось маємо подивитися у наше серце й приготувати наше серце, той наш духовний світ до різдвяного свята, щоб коли будемо співати Христос раждається, коли будемо співати колядки, щоб наше серце було повністю таке віддане Ісусові, що Ісус буде центром того нашого свята. Бо якщо кожен із нас це зробить, то вже яка прекрасна буде та атмосфера Різдва, якщо кожен із нас трошечки прикрасить той духовний світ. Тому стараємося дійсно дивитися в ту глибину нашого серця, щоби там не було лицемірства, але щоби там була простота щирість щоби там була та молитва якої нас учить Діва Марія. Маємо завтра її прекрасне свято Введення у храм, і вона є та наша провідниця на дорозі до Різдва Ісусового, вона, що пускається в дорогу до Вифлеєму зі святим Йосифом, але яка вона є смиренна і довіряє Богу, нічого не боїться, так маємо і ми йти цим шляхом филипівки, і молимося за тих хто катехизує наших діточок і старших.