ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ МУКАЧІВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ 2026 РОКУ БОЖОГО
ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ
МУКАЧІВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ 2026 РОКУ БОЖОГО
«Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць. Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, - ті ж, що на Господа уповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають».
Книга Пророка Ісаї, 40, 29-31
Дорогі Брати та Сестри у Христі!
Ми розпочинаємо святий час Великого посту. Цей сорокаденний шлях дає нам можливість духовного паломництва, подібно до того, яким народ Ізраїлю переходив через пустелю у своєму виході до обіцяної землі. Вони йшли через пустелю Синайську, а ми — через власну, особисту пустелю, пустелю важкого часу війни, де нам дарується можливість відновитися духовними силами для боротьби, яка триває, звільнитися від того, що віддаляє нас від Бога, і зосередитися на найважливішому, а саме — на спасінні власної душі. Піст це нагода до переміни, щоб розірвати зі «старою людиною», втомленою, пригніченою своїми важкими буднями, і розпочати життя, у якому наші серця омолоджуються благодаттю, яка походить від Бога, віднайти надію і сенс жити і боротися далі.
Церква дає нам для цього шляху до Пасхи три головні засоби:
уважне слухання Божого Слова, яке говорить до нас у наших пустелях і творить оазу в житті;
інтенсивніша практика покаянного посту та милостині як щедрої допомоги ближньому;
і передусім молитва, особливо Євхаристійна, як джерело і вершина нашого християнського життя.
Але найбільше хотілося б зосередити вашу увагу на Слуханні Божого Слова, адже до цього нас запрошує наш Понтифік Папа Лев XIV, який у своєму першому посланні на Великий Піст закликає:
«Цього року я хотів би звернути увагу, перш за все, на важливість надання простору Божому слову через слухання, оскільки готовність слухати є першою ознакою, яка виявляє бажання вступити у стосунки з іншим (…) Слухання Божого слова у літургії навчає нас більш правдивого слухання реальності: серед багатьох голосів, що проходять через наше особисте і суспільне життя, Святе Письмо робить нас спроможними розпізнати той голос, що здіймається зі страждання і несправедливості, щоб він не залишився без відповіді». (Папа Лев XIV. Послання на Великий Піст 2026).
Великий піст також означає внутрішню тишу, щоб почути Божий голос, який проривається крізь наші щоденні турботи і нагадує нам, що попри наші слабкості й обмеження, Господь відновлює нашу життєву мандрівку.
Перший крок до навернення, якого Господь очікує від нас у Великому пості, полягає в очищенні нашої віри, часто ослабленої й затемненої плямами гріха, що прилипають до нашого духу і затемнюють очі душі. Через Таїнство Хрещення Господь зробив нас здатними споглядати тайну Його величі й любові. А через Таїнство Сповіді, до якого закликаємо всіх вірних приступити у часі Посту, Господь зцілює наші рани і відновлює сили у християнському змаганні до чеснот. Великопосне навернення має вести нас до очищення нашої віри та її радісного і ревного свідчення. Лише так, міцно з’єднані з Господом, ми зможемо перемогти спокуси, якими лукавий прагне віддалити нас від правди, справедливості й надії, що походить лише від Нього.
У цьому сенсі Папа Франциск писав:
«Великий піст занурює нас у купіль очищення і звільнення; він хоче допомогти нам зняти весь “макіяж”, усе те, чим ми себе прикрашаємо, щоб здаватися пристойними, кращими, ніж ми є насправді. Повернутися до серця означає повернутися до нашого справжнього “я” і представити його таким, яким воно є, оголеним і простим перед Богом» (Велика середа, 2024).
Повернутися до Бога, по-новому зрозуміти себе і сенс нашого життя — ось що означає навернення. Це означає прийняти ініціативу Бога Отця, який любить нас і чекає, щоб ми вийшли зі схем гріха, у яких можемо перебувати.
У час, коли Україна продовжує переживати болісні випробування війни, не можемо мовчати про страждання і жертви, які щоденно бачимо довкола нас. Як єпископи і пастирі, хочемо запевнити у своїй духовній близькості всіх наших захисників, які стоять на передовій, ризикуючи життям заради свободи і гідності нашого народу, а також усіх поранених, полонених, переселених і тих родин, що втратили своїх найдорожчих. Кожна їхня сльоза, кожна рана і кожна жертва є присутні перед Богом і перед Церквою. Ми заносимо їх молитвою перед Престол Всевишнього, у Літургії, у щоденній пам’яті та численних ділах милосердя, які наша Єпархія реалізовує завдяки вашій щедрості та підтримці.
Упродовж цього року, який у нашій єпархії переживаємо як Рік родини, коли прагнемо бути Церквою, що йде в паломництві разом як одна велика Божа родина і водночас як спільнота домашніх церков, запрошуємо вас прожити цей Великий піст у Дусі Святому, який розпалює у наших сім’ях свідчення любові, взаємного прощення та вірності, а в інших - прагнення пізнати, полюбити і наслідувати Ісуса Христа. Його, як учні, супроводжуймо молитвою і взаємно самопожертвою у наших домах дорогою до Єрусалима, щоб, розділяючи Його страсті й хрест у щоденних випробуваннях родинного життя, разом радіти перемозі Його воскресіння.
З молитвою і благословенням ваші Владики
† Теодор Мацапула – правлячий єпископ
† Теодор Мацапула – єпископ помічник
Дано в Ужгороді,
при Катедральному Соборі Воздвиження Чесного
і Животворящого Хреста Господнього
дня 14 лютого 2026 року Божого