01 Лип 2024

Підготовка до Хіротонії 15\30 ЧИН НАРЕЧЕННЯ АРХІЄРЕЯ

Напередодні дня рукоположення здійснюється наречення обраного священника в єпископа. Наречення в єпископа — чин у Візантійській Церкві, що здійснюється над священником (архімандритом), обраним в архієреї, і передує архієрейській хіротонії.

Чин наречення архієрея зберігся від давньої практики, згідно з якою кандидат на архієрейство обирався духовенством і народом, після чого йому урочисто оголошували про це, і він давав згоду на рукоположення. У сучасній практиці більшості Церков архієрей обирається загальним зібранням архієреїв або Священним синодом.

Порядок здійснення церковного чину наречення в єпископа знаходиться в Чиновнику архієрейського священнослужіння. Кандидат читає слово при нареченні. Слово при нареченні являє собою своєрідну програму майбутнього архієрея; разом з тим до нього традиційно включається подяка тим людям, кому кандидат зобов'язаний своїм духовним становленням, і трикратне Ісповідання віри та обіцянки дотримуватися в чистоті вчення Церкви, і перебувати в послуху Святому Престолу. 

Процедура наречення передбачає урочисте оголошення про обрання кандидата в єпископи, його згоди на це служіння та молитви за нього.  Цей чин втілює як духовне благословення, так і публічне  підтвердження згоди кандидата на виконання нових обов'язків.