06 Лип 2024

ПІДГОТОВКА ДО ХІРОТОНІЇ 20 / 30

ОРЛЕЦЬ

Орлець/орлиця (грец. αετός) - невеликий килим круглої форми із зображенням орла, що ширяє над містом, призначений для використання в архієрейському богослужінні.

ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ОРЛЕЦЯ

Історія використання орлеців відноситься до початку XIII століття. Спочатку орлець був особливим даром імператора патріарху - на килимі зображували двоголового візантійського орла на жовтому або червоному тлі. Килим із візантійським гербом, на якому міг стояти тільки імператор, належав до імператорського протоколу і процесій візантійського царського двору. Причому спочатку візантійські сановники зображували двоголового орла на своєму взутті і лише потім зображення перейшло на килими. Так само було і з Константинопольськими патріархами, яким спершу було дозволено зображати двоголового орла на взутті, а потім і на спеціальних килимах. Треба зазначити, що подібне благословення отримали і патріархи інших великих міст - Олександрії та Антіохії. Після падіння Константинополя 1453 року право стояти на орлеці залишилося лише за патріархом Константинополя, Антіохії та Олександрії і, згодом, поширилося на всіх єпископів. 

У XVI-XVII ст. орлеці стелили під ноги єпископів при вході в храм перед початком богослужіння. Потім, після закінчення богослужіння, єпископ, виходячи з храму, покладав останній уклін також на орлеці. 

ЗНАЧЕННЯ ОРЛЕЦЯ

Орлець характеризує особливий статус, особливе місце єпископа у священичій ієрархії, а разом із цим і на особливе духовне становище єпископа, його духовну та моральну чистоту. Подібно до орла має підноситися він від земного до небесного. Орлець також символізує і видимим чином позначає владу єпископа і статус храму, в якому орлець розміщується. Тож місто, що зображується в композиції орлеця, символізує і міську єпископську катедру. Духовний сенс орлеця із зображенням міста і орла, що ширяє над ним, вказує насамперед на вище небесне походження і гідність єпископського сану і єпископської влади.