08 Лип 2024

ПІДГОТОВКА ДО ХІРОТОНІЇ 23 / 30

 ОБМИВАННЯ РУК 

Обмивання рук – це прагнення очиститися внутрішньо. Обмивання, як прохання про внутрішнє очищення, є релігійним явищем, що зустрічається досить часто (наприклад, ритуальні обмивання у юдеїв та мусульман). Звʼязок між обмиванням рук і ранішньою молитвою можна знайти у Церковних правилах Іполита. Омивання рук на Літургії завжди має якийсь символічний зміст.

Сучасна літургійна традиція омивання рук бере свій початок з давніх часів і має особливий зміст. У V ст. святитель Кирил Олександрійський в одному із своїх повчань писав: «Омивання рук знаменує те, що вам слід очистити себе від усіх гріхів та беззаконня. Бо як руки є образом дії, то ті, що вмиваються, зображують свою чистоту і непорочність діянь». 

Побачити цей обряд люди можуть під час Архієрейського Богослужіння. Архієрею належить виконувати ці дії публічно, показуючи тим самим свою чистоту і непорочність в священнодійстві.

Вже те, що воно настає після приймання дарів від людей і після обкадження, не дозволяє розглядати його як звичайне очищення; обмивання рук залишається і тоді, коли люди не приносять дари, і навіть тоді, коли немає обкадження. Юнгман повʼязує обмивання рук в цьому місці Літургії із бажанням перейти той рівень, який веде до найсвятішого, через зовнішній вияв прохання про внутрішнє очищення. Тому в деяких місцевостях під час літургії руки обмивали декілька разів. Місал 1570 р. приписує при цьому відмовляти Пс. 25,6-12, в якому псалмопівець запевнює свою невинність, як супровідну молитву, що раніше чинили тихо; новий місал подає замість неї Пс. 50,4, в якому міститься справжнє прохання про прощення і охоплює мотиви обмивання та очищення.