"А ТИ ХОЧЕЗ ЗНАТИ – ЯКА БУДЕ ТВОЯ СМЕРТЬ?"

Діянь святих апостолів читáння.

Ді. 31 зач.; 12, 25 – 13, 12.

25. В тих днях Варнава й Савло, виконавши службу й узявши з собою Івана, прозваного Марком, вернулися з Єрусалиму.

1. Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом і Савло. 2. Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив:

– Відлучіть мені Варнаву й Савла на діло, на яке я їх покликав.

3. Тоді вони, постивши й молившися, поклали на них руки і відпустили.

4. І ці, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кипру. 5. Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником при них був Іван.

6. Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, найшли одного чоловіка, ворожбита, юдейського лжепророка, на ім'я Вар-Ісус, 7. який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву й Савла, хотів почути слово Боже. 8. Але Елімас, ворожбит, так бо перекладається його ім'я, виступив проти них і намагався відвернути проконсула від віри. 9. Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно 10. і мовив:

– О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, враже всякої правди! Не перестанеш перекручувати прості дороги Господні? 11. Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і до часу не бачитимеш сонця.

І зараз же впала на нього мряка і темрява, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку. 12. Тоді проконсул, бачачи, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.

Від Йоана святого Євангелія читáння.

Йо. 33 зач. 8, 51-59.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

51. Істинно, істинно кажу вам: хто берегтиме моє слово, повіки не побачить смерть.

52. Юдеї йому сказали:

– Тепер ми знаємо, що біса маєш. Авраам помер і пророки, а ти кажеш: хто берегтиме моє слово, смерти повіки не зазнає. 53. Невже ти більший, ніж Авраам, наш батько, який помер? І пророки померли. Кого ти з себе робиш?

54. Ісус відповів:

– Якщо я самого себе прославляю, слава моя – ніщо. Отець мій, про якого кажете: він Бог наш – він мене прославляє. 55. Та ви його не знаєте, я ж його знаю. І якби я сказав, що його не знаю, я був би такий, як ви – брехун. Та я його знаю й бережу його слово. 56. Авраам, ваш батько, був радий на думку, що побачить день мій; і він бачив, і зрадів.

57. Юдеї йому сказали:

– П'ятдесят років ще не маєш і ти бачив Авраама?

58. Сказав їм Ісус:

– Істинно, істинно кажу вам: перше ніж був Авраам, я є.

59. І сягнули по каміння, щоб кинути на нього; та Ісус пройшов серед них і вийшов із храму.

"А ТИ ХОЧЕЗ ЗНАТИ – ЯКА БУДЕ ТВОЯ СМЕРТЬ?" 

Цей уривок, одна з найглибших та найвідвертіших заяв Ісуса про Своє Божественне єство, яка провокує крайнє неприйняття з боку юдеїв. Це кульмінація Його діалогу з релігійною елітою, де Ісус не просто вчить — він однозначно проголошує себе Тим, Хто є понад часом і смертю:
“Хто берегтиме моє слово, повіки не побачить смерть… Перш ніж був Авраам — Я є.”Ці слова спричиняють шок серед слухачів. Як це — не побачити смерть? Як це — “Я є”? Авраам жив за понад тисячу років до Ісуса, а Він каже, що існував раніше.
Юдеї беруть каміння — бо чують у Його словах щось більше, ніж просто мудрість: вони чують заяву на Божество. Ісус відкриває Себе не просто як пророка чи вчителя, а як вічного Сина Божого. Того, Хто є “Я є” — вічно живий, поза часом, рівний з Отцем.  Але що це значить для нас? Ісус обіцяє: "Хто берегтиме моє слово, повіки не побачить смерть."
Це не про фізичне тіло. Ми всі колись помремо тілом. Але Ісус говорить про іншу смерть — смерть душі, відлучення від Бога.
А хто тримається Його слова, того навіть фізична смерть не відлучить від життя: бо душа буде з Богом, а тіло воскресне в останній день.

 Один молодий чоловік, Андрій, втратив на війні близького друга. Його смерть була болючою. Але друг залишив у листі передчуття своєї загибелі — і написав:
"Я не боюся смерті, бо я в Христі. Я живу Його словом. Якщо мене не стане — я знаю, де буду. Це не кінець." Цей лист змінив Андрія. Він почав читати Євангеліє, сповідатись, молитися, і каже: “Я зрозумів, що життя не в тому, скільки проживеш — а з Ким ти живеш. Якщо з Христом — то смерть не страшна.” 

Тому, якщо ти хочеш знати яка буде твоя смерть?- просто подивись, на своє життя, - як ти живеш!  

МОЛИТВА:

Господи Ісусе, Ти — “Я Є”, Той, Хто живе вічно.
Дай мені берегти Твоє слово в серці.
Навчи мене не боятися смерті, бо Ти переміг її.
Допоможи мені довіряти Тобі, як Авраам,
і радіти кожному Твоєму дню в моєму житті.
Амінь.