«А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали Слово Боже»

Ді.4,23-31

«А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященники і старші до них сказали. 24. Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога і сказали: “Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є. 25. Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне? 26. Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа й на Помазаника Його. 27. Зійшлися-бо справді в цім місті проти Слуги Твого Святого Ісуса, Якого Ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими 28. зробити те, що Твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося. 29. І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай Твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати Твоє Слово. 30. Простягни Твою руку на вилікування, нехай стаються знаки й чудеса іменем Святого Слуги Твого Ісуса”. 31. А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали Слово Боже».

Ів.5,24-30

«Істинно, істинно говорю вам: Надходить час – ба, вже й тепер він, коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть. 26. Бо як Отець має Життя у собі, так і Синові дав, щоб мав Життя у Собі. 27. І владу Йому дав суд чинити, Він бо – Син Чоловічий. 28. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос Його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на Воскресіння Життя. А ті, що зло чинили, воскреснуть на суд. 30. Не спроможен Я нічого діяти від Себе Самого. Суджу Я так, як чую, і суд Мій справедливий, бо шукаю Я не Своєї волі, лише волі Того, Хто послав Мене».

«А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали Слово Боже» ( Ді.5,31).

Учні сповнилися Святим Духом. Кожен із нас мав цей момент сповнення Св.Духом, власну П′ятидесятницю . Це сталось у момент Миропомазання,коли священник помазував нас і казав слова: «Печать дару Св. Духа». Коли учні отримали дар Св.Духа,вони кардинально міняють свою поведінку. Якщо до цього вони боялися, сиділи за зачиненими дверима,то після зіслання Св.Духа виходять на вулицю і свідчать Христа усім людям. Страх перемінюється на мужність,безстрашність.

У часи радянщини людям було дуже знайоме це відчуття страху. Що значить боятись? Нічого не робити, не говорити, а значить ні за що не відповідати,не мати відповідальності. Це можемо прослідковувати і зараз в молодому поколінні. Але Господь запрошує нас до іншого, Він каже нам: «Не бійтесь!» і «Прийміть Духа Святого». Він запрошує нас не боятись, взяти на себе відповідальність за власні вчинки,слова; не боятись свідчити свою віру в Нього зараз у цьому світі секуляризації, де поняття «добра» і «зла» настільки стали розпливчастими.

Отож, дорогий брате/дорога сестро,що ти відповіш сьогодні Господу на Його заклик за прикладом учнів сповнитись Св.Духом?