Берегти життя
З книги Буття читання
8 І сказав Каїн до Авеля, свого брата: "Ходімо-но в поле." І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його. 9 Тоді Господь сказав до Каїна: Де Авель, брат твій? Той відповів: "Не знаю. Хіба я сторож брата мого?" 10 А Господь промовив: "Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі. 11 Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки. 12 Коли оброблятимеш землю, вона вже більше не дасть тобі свого врожаю. Втікачем і волоцюгою будеш на землі". 13 І сказав Каїн до Господа: "Кара гріху мого занадто велика, щоб її винести! 14 Проганяєш оце мене сьогодні з цієї землі, й від лиця твого мушу ховатись і втікачем та волоцюгою маю бути на землі; і перший, хто мене зустріне, вб'є мене". 15 Тоді Господь сказав до нього: "Якщо хтось уб'є Каїна, то зазнає помсти всемеро". Та й поклав Господь на Каїні знак, щоб не вбивав його той, хто зустріне його.
З книги Приповідок читання
1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, прихили ухо твоє до розуму мого: 2 щоб ти зберіг собі розсудок, і щоб наука уста твої зберегла. 3 Бо мед із уст чужої жінки капає, і бесіда її масніша від олії, 4 але скін її гіркий, немов полин, і гострий, наче меч двосічний. 5 Ноги її низходять до смерти, кроки її простують до Шеолу. 6 Стежки життя вона не знає; хода її непевна, їй до того байдуже. 7 Отож, сину мій, слухай мене, не відступай від слова уст моїх. 8 Відсторони твою дорогу геть від неї, не наближайсь до дверей її дому, 9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, а твоїх літ – людям немилосердним; 10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, щоб труди твої не переходили в чужий дім, 11 щоб не стогнав ти по тому, як тіло твоє і твоя плоть змарніють, 12 щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів, серце моє погордувало докором? 13 Я голосу вчителів моїх не слухав, і до наставників моїх не нахиляв я вуха. 14 Я мало не потрапив у крайнє лихо поміж зборищем громадою!” 15 Пий воду з твого водозбору, воду, що б'є із власної криниці.
Берегти життя
Найперше наше покликання – це покликання до життя. Ми покликані прожити наше життя достойно. Сучасність позначена тотальною неповагою до людського життя, більшість людей не бачать у ньому місця для того, хто є самим Життям, тобто Бога. Це дуже часто стається тому, що людина не розуміє, що її життя є даром Божим, що життя походить від Нього. Через таку позицію втрачається справжня цінність життя.
Багато моментів сучасності вказують нам на легковажне ставлення до життя: залежність від алкоголю, аборти, наркоманія, евтаназія – це все ознаки ненависті до життя.
Вбивство Авеля показує нам як далеко може зайти людина опанована гордістю, заздрістю, ненавистю… Тому, щоб не розтрачати своє життя, щоб не витратити його на речі даремні, мусимо звільнити себе від всього того, що ламає відносини з Богом… Тільки завдяки любові Бога ми можемо відчути, що наше життя важливе, красиве і його варто прожити…
о. Василь Лехман