Безкорислива Любов, як у дитини
Соборне послання апостола Петра читання
1 Пт 4, 12 – 5, 5
12. Любі! Не дивуйтеся вогневі, що трапляється вам для вашого випробування, — наче якомусь див¬ному випадкові; 13 але радійте, що ви є учасни¬ка¬ми Христового страж¬дання, щоб і при з’явленні Його слави ви раділи та веселилися. 14 Ви блаженні, коли вас зн嬬ва¬жа¬ють за Христове Ім’я, бо з вами п嬬ре¬буває Божий Дух слави. [Отже, ними зневажається, а вами прослав¬ляється]. 15 Ніхто з вас хай не страждає як убивця або як злодій, або як зло¬чи¬нець, або як той, хто втручається в чужі справи. 16 А коли як християнин, то хай не соромиться, але нехай про¬слав¬ляє Бога цим ім’ям. 17 Адже час розпочати суд з Божого дому; і коли він почина¬єть¬ся з нас, то який же кінець тих, хто против¬иться Божому Євангелію? 18 І коли праведник ледь спаса¬ється, то де виявиться безбожник і грішник? 19 Тому й ті, які терплять з Божої влі, хай, творячи добро, вручать свої душі Йому як вірному Твор¬цеві. 1 Як співпресвітер і свідок Христових страждань, співучасник слави, що має відкритися, я прошу пресвітерів, які є між вами: 2 пасіть те Боже стадо, що є у вас; наглядайте не з примусу, а добро¬вільно, по-Божому; не задля не¬на¬ситної жадоби користі, а з ревності; 3 не як ті, хто панує над спад¬ком, але як ті, хто сам є прикладом для стада; 4 і коли з’явиться Архипастир, одержите нев’янучий вінець слави. 5 Також і ви, молодші, коріться стар¬шим; та й усі виявляйте покору один до одного, адже Бог гордим пр¬тивиться, а покірним дає бла¬го¬дать.
Від Марка святого Євангелія читання
Мр 12, 38-44
38. Ісус казав у навчанні своєму: Стережіться книжників, які люб¬лять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на май¬да¬нах, 39 перші місця в синагогах та по¬чесні місця на бенкетах; 40 які поглинають доми вдо¬виць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд! 41 Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мі¬дя¬ки до скарбниці. Численні ба¬гатії вк謬дали чимало. 42 І підійшла одна бідна вдова, і вк謬¬нула дві лепти, тобто кодрант. 43 І, покликавши своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці, 44 бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.
Віддати все, як убога вдова, нагадує мені дитину, котра може поділитися якоюсь річчю без очікування подяки, похвали, нагороди. Але робить це з любові, з щирого серця. Ділитися любов’ю, допомогою, підтримкою, земними благами, безкорисно, без відплати, та подяки певно і означає «стати як діти» (Мт. 18,3). Знаючи, що в мене є Небесний Батько котрий попіклується про мене.
о. Віктор Чегіль