Бог не нехтує зраненим серцем

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 148 зач.; 11, 8-22.

8. Браття, не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка, 9. і не чоловіка сотворено для жінки, а жінку для чоловіка. 10. Тому жінка мусить мати на голові знак влади ради ангелів. 11. Одначе в Господі – ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, 12. бо так, як жінка від чоловіка, так само й чоловік через жінку, і все від Бога.

13. Розсудіть самі: чи воно личить непокритій молитися до Бога? 14. Хіба сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то для нього сором. 15. А коли жінка запускає довге волосся, то для неї слава, бо довге волосся дано їй замість покривала. 16. Коли ж кому подобаються суперечки, ми такого звичаю не маємо, ні Церкви Божі.

17. Роблячи вам ці зауваги, не можу вас похвалити, бо ваші збори виходять вам не на добро, а на зло. 18. Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, розколи постають між вами. 19. І я цьому почасти вірю, бо мусять бути у вас розколи, щоб виявилися випробувані між вами. 20. Ви сходитесь не на те, щоб їсти вечерю Господню, 21. бо кожен спішиться їсти свою вечерю, так що дехто голоден, а дехто п'яний. 22. Хіба не маєте домів, щоб їсти-пити? Чи може хочете зневажати Церкву Божу і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати: чи похвалити вас? За це не похвалю.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 71 зач. 17, 10-18.

10. Того часу учні Ісуса запитали його:

– Чому книжники кажуть, що спершу має прибути Ілля?

11. Він відповів їм:

12. – Ілля прийде й усе приведе доладу. Але я вам кажу, що Ілля вже прийшов був, та вони його не пізнали і вчинили з ним, що хотіли. Так і Син чоловічий має від них пострадати.

13. І зрозуміли тоді учні, що він їм говорив про Івана Христителя.

14. Коли ж прийшли до народу, приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг, 15. каже:

– Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. 16. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.

17. – Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки я маю бути з вами? Приведіть мені його сюди!

18. Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі.

Бог не нехтує зраненим  серцем

Ісусові учні запитують про пророків, а Він відповідає про Іллю, про страждання, і відразу після того — зцілює юнака, який страждає від біса. Це поєднання говорить про щось дуже важливе: істинне розуміння Бога приходить не через теорії, а через зустріч з Ним, з Його милосердям.

Апостол Павло у своєму посланні жорстко говорить про спільноту, в якій вже немає справжнього духа Євхаристії — є розділення, самозадоволення, зневага до слабших.

Так і ми, іноді приймаючи Тіло Христове, не є єдиними один з одним. Залишаємо брата по той бік храму, по той бік серця. Але Бог не покидає. Він приходить саме в ті розділені серця — щоби зцілити, як того юнака.

Чи віримо, що Христос і сьогодні має силу нас оздоровити?

о. Ігор Секмар