Бог почне оновлення світу Воскресінням Ісуса

Ді. 25 зач.; 10, 21-33.

21. В тих днях зійшов Петро до мужів і мовив:

– Ось я! Я той, кого шукаєте. За чим ви прийшли?

22. Ті відповіли:

– Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був повідомлений святим ангелом послати за тобою, щоб ти прийшов у дім його, і послухати слів твоїх.

23. Він, отже, запросив їх до себе та прийняв їх.

Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним. 24. Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх. 25. І як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився. 26. Петро підвів його, кажучи:

– Встань, бо я теж людина.

27. І розмовляючи з ним, увійшов досередини, найшов багато зібраних 28. і до них промовив:

– Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту. 29. Тому я, покликаний, без вагання прибув. Питаю, отже, чому ви по мене посилали?

30. Корнилій відповів:

– Ось уже четвертий день, як я молився у моїй хаті о дев'ятій годині, аж тут передо мною став чоловік у сяючій одежі 31. і мовив: « Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом. 32. Пошли, отже, в Яффу і пошли по Симона, що зветься Петром. Він пробуває в хаті Симона гарбаря, край моря». 33. Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.

Йо. 25 зач. 7, 1-13.

1. В той час ходив Ісус по Галилеї; він не хотів більше ходити по Юдеї, бо юдеї бажали убити його. 2. Наближалося ж юдейське свято Кучок. 3. І мовили до нього брати його:

– Іди звідси в Юдею; нехай учні твої побачать діла, що ти робиш. 4. Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли бажає бути явним. Якщо ти таке робиш, яви себе світові.

5. Бо й брати його не вірували в нього. 6. Тоді Ісус відповів їм: не надійшов іще час мій; ваш час – готовий завжди. 7. Світ не може вас ненавидіти; мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі. 8. Ідіте, отже, ви на свято; я не піду на те свято, мій час ще не настав.

9. Сказавши це до них, він лишився у Галилеї. 10. Та коли брати його пішли на свято, він так само пішов, однак не явно, а наче потай. 11. Юдеї шукали його на святі й питалися:

– Де він?

12. І люди говорили багато про нього між собою; одні твердили: він добрий; а інші відповідали: ні, він лише народ туманить. 13. Однак ніхто не говорив про нього явно, зо страху перед юдеями.

Для розуміння причини напруги, яка щоразу наростала, слід звернути пильнішу увагу на два важливі слова: світ і час. Під поняттям “світ” можна розуміти усю сотворену вселенну та всіх людей, які живуть на Землі, а на іншому рівні “світ” − це певна закостеніла позиція, яка схиляє людину відвернутися від люблячого Творця і намагатися налагодити своє життя без Нього. Це одна з найбільш помітних тем Євангелія від Йоана – Єрусалим, офіційні та неофіційні вожді народу стають уособленням цього “світу”. Коли Ісус прийде до Єрусалима, Він справді “покаже Себе світові”, але світові, який повстав проти Бога (і Якого продовжує хвалити устами), світові, який не бажає знати про незвичайні шляхи Божої любові.

Однак навіть таку поставу Бог використає в реалізації Свого задуму любові. Господь вибрав Ізраїль як Свого представника і світло для світу, і тому через своїх вождів (незважаючи на те, що він відрікся від свого покликання) він усе-таки займає особливе місце посередника між Богом і світом у більш загальному значенні. Скорбота і гнів, насильство і спротив, врешті, увесь біль світу сконцентрувалася в Єрусалимі, і тому, прийшовши сюди, Ісус зустрінеться не тільки з національними проблемами, а й з бідами усього світу, який Бог так сильно полюбив (Йо 3:16)».

Через страшне відкинення Ісуса у пащу смерті Він смертю подолає смерть. І коли усі думатимуть, що усе закінчилося, Бог почне оновлення світу Воскресінням Ісуса. Йоан показує, що цей сприятливий час Ісуса насправді є сприятливим для усіх нас, для світу, для всієї вселенної. І так є завжди, коли діє Бог, тільки ми це відразу не вміємо розпізнати і зрозуміти…

О. Роман Северин