Бог вірний та відповідальний за Своє творіння

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 91 зач.; 6, 3-11.

3. Браття, всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися. 4. Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям.

5. Бо як ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо й подобою воскресіння. 6. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб було знищене це гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; 7. бо хто вмер, той від гріха звільнився.

8. Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й житимемо з ним, 9. знаючи, що Христос, воскресши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. 10. Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а, живучи, живе для Бога. 11. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога в Христі Ісусі.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 115 зач.

1. Після вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. 2. І ось зчинився великий землетрус, ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. 3. Вигляд його був наче блискавка, а одежа, як сніг, біла.

4. Зо страху перед ним сторожа затремтіла і стала наче мертва. 5. Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи:

– Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розп'ятого. 6. Нема його тут, бо він воскрес, як сказав був. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав. 7. Та біжіть хутко, скажіть його учням, що він воскрес із мертвих. Он він вас випередить у Галилеї, там ви його побачите. Ось я вам сказав.

8. І вони поспішно лишили гріб зо страхом і великою радістю, і побігли сповістити його учнів. 9. Аж ось Ісус зустрів їх і каже:

– Радуйтеся!

Ті підійшли й, кинувшись йому в ноги, вклонились. 10. Тоді Ісус сказав їм:

– Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там мене побачать.

11. Коли ті йшли, деякі з сторожі прийшли до міста і оповіли первосвященикам про все, що сталося. 12. Вони зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей 13. і веліли:

– Скажіть, що його учні прийшли вночі і вкрали його, коли ми спали. 14. А як почує це правитель, ми умовимо його й він не буде вас турбувати.

15. Вони, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день.

16. А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм призначив Ісус. 17. Побачивши його, вони вклонились йому; але деякі сумнівались.

18. Ісус приступив і промовив до них:

19. – Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, навчіть усі народи: христячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, 20. навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку.

 Бог вірний та відповідальний за Своє творіння

«Аж ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!”». У Біблії є тексти, про які краще сказати кількома словами, оскільки навіть найкращі спроби висловити їхню значущість просто безсилі. До таких текстів належать розповіді про Воскресіння Ісуса. Радість неможливо описати – її можна тільки пережити. Про Бога важко розказати – з Ним потрібно зустрітись. Тоді стане зрозуміло, а радше пережито усім єством, що таке справжня радість.

Чому Ісус запрошує Своїх апостолів та усіх нас до радості? Тому, що Бог вірний та відповідальний за Своє творіння! Тому, що після гріхопадіння Він не залишив нас самих! Тому, що усе, що Він обіцяв патріархам та провістив через пророків, сповнилося! Тому, що через воплочення, життя, Страсті та Воскресіння Його Єдинородного Сина Ісуса Христа гріх і смерть переможені! Тому, що ми, раз померши фізичною смертю, усі воскреснемо у часі Другого і славного Приходу Христа – Парусії! Тому, що ми, якщо захочемо, можемо жити Його життям, яке Небесний Отець приготував нам перед сотворенням світу! Тому, що відтепер моє і твоє життя має особливе значення! Тому, що ця радість більша за будь-яку відому нам радість – радість через Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа!