Бути дітьми
До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 119 зач.; 15, 30-33.
30. Браття, благаю вас Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагати мені у моїх небезпеках молитвами за мене до Бога, 31. щоб мені вирватися від невірних у Юдеї, а служба моя в Єрусалимі була святим приємна, 32. і щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа і відпочив між вами. 33. Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 73 зач. 17, 24 - 18, 4.
24. В той час підійшли збирачі дидрахми до Петра й питають: – Чи заплатить ваш учитель дидрахму? 25. – Так, – каже. І як увійшов до хати, Ісус випередив його, кажучи: – Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих? 26. Коли він відповів: з чужих, Ісус сказав до нього: – Отже, сини вільні. 27. Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там найдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе. 1. Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: – Хто найбільший у царстві небеснім? 2. Ісус покликав дитину, поставив її серед них 3. і каже: – Істинно кажу вам: якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в царство небесне. 4. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у царстві небесному.
Бути дітьми
Часто між християнами побутує думка, що ми чимось завинили перед Богом. Часто молитва, відвідування храму або паломництво, сприймається нами як данина, яку ми завинили перед Господом, і якщо її не дати то будемо покарані. Сьогоднішній діалог Петра й Ісуса, відкриває нам правду про те, що якщо ми є синами Божими, то ми є вільними від «податку». Якщо я син Божий, то молитва, похід до храму, паломництво я звершує не із обов’язку, а це випливає зі стосунків, які я як дитина маю зі своїм Небесним батьком. Я з Ним розмовляю у молитві, приходжу до храму, щоб стати з Ним ближчим у Євхаристії, іду на паломництво, щоб свідчити про любов яку заживаю з Богом. Важливо, щоб ми стали як сини, як діти, щоб могти війти в царство небесне.
о. Петро Лучка