Через єдність із Христом померлим і Воскреслим, ми отримаємо благодать нового життя
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 102 зач. 24, 36 - 26, 2.
Сказав Господь своїм учням:
36. Про день і годину, коли Син Чоловічий прийде, ніхто не знає, ані ангели небесні, ані Син, лише один Отець.
37. Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина чоловічого. 38. Бо як за днів перед потопом їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, 39. і ніхто не знав нічого, аж поки не прийшов потоп і змив усіх, так буде й прихід сина чоловічого. 40. Тоді з двох, що будуть у полі, одного візьмуть, другий лишиться. 41. Дві молотимуть на жорнах: одну візьмуть, друга лишиться.
42. Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. 43. Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би і не дав би підкопати свого дому. 44. Тому й ви будьте готові, бо Син чоловічий прийде тієї години, про яку ви й не думаєте.
45. Хто є вірний та мудрий слуга, якого пан настановив над челяддю своєю давати їм поживу у свій час? 46. Щасливий той слуга, як його пан, вернувшися, найде його при роботі. 47. Істинно кажу вам, що він поставить його над усім своїм маєтком.
48. Коли ж той злий слуга скаже в своєму серці: мій пан бариться 49. і почне бити своїх товаришів-слуг, їсти та пити з п'яницями, 50. пан того слуги прийде в день, якого він не сподівається, 51. і в годину, якої він не знає, і розітне його надвоє і долю його покладе з лицемірами. Там буде плач і скрегіт зубів.
1. Тоді царство небесне буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому. 2. П'ять з них були нерозумні, а п'ять мудрі. 3. Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою. 4. Мудрі ж узяли в посудинках оливу. 5. А що молодий забарився, всі задрімали й поснули.
6. Та опівночі залунав крик:
– Ось молодий! Виходьте йому назустріч!
7. Схопились тоді ті діви і приготували свої світичі.
8. І нерозумні кажуть до мудрих:
– Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.
9. Мудрі ж у відповідь їм кажуть:
– Щоб часом і нам, і вам не забракло – підіть краще до продавців і купіть собі.
10. І як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільну світлицю, і замкнули двері. 11. Нарешті приходять також інші діви й кажуть:
– Господи, Господи, відчини нам!
12. Він у відповідь сказав їм:
– Істинно кажу вам: я вас не знаю.
13. Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.
14. І царство небесне буде мов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. 15. Одному він дав п'ять талантів, другому – два, а третьому – один, кожному за його здібністю, і від'їхав.
16. Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів. 17. Так само і той, що взяв два, також придбав два других. 18. А той, що взяв один, пішов, викопав у землі яму і сховав гроші пана свого.
19. По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними рахунок. 20. Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів:
– Мій пане, каже, ти мені дав п'ять талантів, ось я придбав других п'ять талантів.
21. Сказав до нього його пан:
– Гаразд, слуго добрий і вірний. Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
22. Приступив і той, що взяв був два таланти й каже:
– Пане, два таланти дав ти мені. Ось других два придбав я.
23. Сказав до нього пан його:
– Гаразд, слуго добрий і вірний! Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
24. Приступив і той, що взяв був один талант, і каже:
– Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. 25. Тому, зо страху я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє.
26. Озвався його пан і каже до нього:
– Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав. 27. Тож треба було тобі дати мої гроші торгівцям, і я, вернувшись, взяв би своє з відсотками. 28. Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має десять. 29. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, візьмуть і те, що має. 30. А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.
31. Коли Син чоловічий прийде у славі своїй, і всі ангели з ним, він сяде на престолі своєї слави. 32. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; 33. і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
34. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього:
– Ходіте, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство, що було приготоване вам від створення світу. 35. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; 36. нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
37. Тоді озвуться праведні до нього:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? 38. Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? 39. Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі і прийшли до тебе?
40. А цар, відповідаючи їм, скаже:
– Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили.
41. Тоді скаже й тим, що ліворуч:
– Ідіть від мене геть, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; 42. бо я голодував, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; 43. був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і ви не навідались до мене.
44. Тоді озвуться і ті, кажучи:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
45. Він відповість їм:
– Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх найменших братів, і мені не зробили.
46. І підуть ті на вічну муку, а праведники – на життя вічне.
1. Як же скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів:
2. – Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син чоловічий буде виданий на розп'яття.
Через єдність із Христом померлим і Воскреслим, ми отримаємо благодать нового життя
«Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Чоловічий буде виданий на розп’яття». Найважливіша подія Старого Завіту − це Вихід з Єгипту, який відбувається у контексті святкування свята Пасхи (Вих 12−14): під час переходу ангела-месника через Єгипет одвірки дверей ізраїльтян були помазані кров’ю жертовного ягняти (яке потім спечене споживали за трапезою), і тому ангел пройшов повз їхні будинки, а вони, вийшовши з Єгипту, перейшли через Червоне море, немов по суші. Це був перехід від рабства до свободи, від життя у безнадії до життя, гідного Божих синів і дочок. Вийшовши з Єгипту, Ізраїль укладає з Богом Союз на горі Синай і отримує Закон – Божі Заповіді, які мають стати дорогою його життя (Вих 19−20). Усе це уможливило подальший поступовий духовний розвиток народу Ізраїлю, який, усвідомлюючи свою гідність як людей, створених на Божий образ, міг зростати у святості, жити життям, для якого була створена людина.
Проте з часом виявилося, що Ізраїль знає Закон, Божий задум стосовно світу і людини, але не має сили його виконувати. Дуже гарно про це висловився св. Павло: «Я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю… Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені… Я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах. 24. Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти? 25. Дяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого!» (Рим 7: 15, 20, 23-25).
Павло – навернений равин, який став великим апостолом, знає, у чому полягає абсолютна перевага Ісуса Христа і його Пасхи, – Ісус звільняє нас не тільки від фізичного рабства, але від гріха і смерті, які є наслідком порушення Божого Закону – Божого порядку. Пасха, про яку згадує Ісус у сьогоднішньому Євангелії, – це нова Трапеза Союзу у Крові Христа, яка сповниться через Його Страсті і Воскресіння. Завдяки цій остаточній Пасці, через єдність із Христом померлим і Воскреслим, ми постійно отримуватимемо благодать нового життя. Ця Божа благодать підтримує у нас світло любові, і завдяки їй ми можемо розвивати наші таланти у служінні усім потребуючим навколо.
о. Роман Северин