Чи бачиш Христа?

До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

Євр. 320 зач.; 9, 1-7.

1. Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. 3. За другою завісою був намет, званий Святе святих, 4. зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.

6. І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; 7. в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 4 зач. 1, 39-49; 56.

39. В ті дні, вставши, Марія пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. 40. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. 41. Як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом 42. і викликнула сильним голосом:

– Благословенна ти між жінками і благословен плід лона твого. 43. Звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? 44. Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. 45. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.

46. І мовила Марія:

Величає душа моя Господа,

47. і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

48. бо він зглянувся на покору слугині своєї;

ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

49. Велике бо вчинив мені Всемогутній,

і святе його ім'я.

56. Марія пробула в Єлисавети місяців три; потім вернулася до дому свого.

Чи бачиш Христа?

Якась жінка, зворушена ділами Ісуса Христа, вигукнула зворушливі слова, змушують нас замислитися. А що б вигукнув я, побачивши Ісуса Христа, який іде вулицею мого міста? Благословення цієї жінки повні експресії й ентузіазму, але це тільки одна з можливостей. Інші кричали: «Осанна Цареві!», а ще інші: «Розіпни Його!». Варто зазирнути у своє серце, щоб дослідити, які слова народжуються в мені, коли я дивлюся в обличчя Ісуса Христа, чи бачу його присутність біля себе. Сила і зміст цього вигуку дуже багато сказали б про мене, про стан моєї душі, моєї людяності.

О. Тарас Бурлака