Дім молитви чи печера розбійників: виклик для сучасного християнина
До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
Еф. 222 зач.; 2, 19 - 3, 7.
19. Браття, ви не чужинці більше і не приходні, але співгромадяни святих і домашні Божі, 20. збудовані на підвалині апостолів і пророків, а наріжним каменем – самим Ісус-Христом. 21. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте у святий храм у Господі; 22. на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.
1. Ось чому я, Павло, в'язень Христа Ісуса за вас, поган... 2. Ви, гадаю, чули про служіння Божої ласки, яке він дав мені для вас, 3. тобто що він дав мені в об'явленні знати тайну, як я вище описав вам коротко. 4. Коли це прочитаєте, зможете збагнути, як я розумію Христову тайну. 5. Вона бо у минулих поколіннях не була відкрита синам людським, як тепер Духом відкрита святим апостолам і його пророкам, 6. тобто що погани мають доступ до такого самого насліддя і що вони члени того самого тіла, і що мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі через євангеліє. 7. Я став його слугою за даром благодаті, якою Бог наділив мене діянням своєї сили.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Мр. 50 зач. 11, 11-23.
11. В той час увійшов Ісус у Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію.
12. На другий день, коли вони виходили з Витанії, зголоднів він. 13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не найде чого на ній, та підійшовши до неї, окрім листя не найшов нічого, бо ще не була пора смоков. 14. І звернувшись до смоковниці, промовив:
– Нехай ніхто повіки не їсть плоду з тебе!
Учні його чули це.
15. Приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали й купували в храмі; він перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, 16. і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. 17. Навчав він їх і казав їм:
– Хіба не написано: дім мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!
18. Почули це первосвященики й книжники й шукали, як би його погубити, але боялися його, бо ввесь народ дивувався його науці. 19. А як настав вечір, він вийшов за місто.
20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. 21. Тоді Петро, згадавши, каже йому:
– Учителю, дивися, смоковниця, що прокляв єси, усохла.
22. Ісус у відповідь сказав їм:
– Майте віру в Бога. 23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так.
Дім молитви чи печера розбійників: виклик для сучасного християнина
Навчав Він їх і казав їм: «Хіба не написано: Дім Мій Домом Молитви назветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!». Ці слова Ісуса є певним викликом для нашої християнської свідомості, і серйозним закликом завжди виходити на «глибоку воду» тобто прагнути більшого, глибшого розуміння храму (спільноти вірних) для мене і його важливості у житті.
Бог є Батьком для усіх людей, і постійним бажанням є добро для усіх Його дітей. Ми, християни, запрошені відкрити Його волю цілому світові. Це не тільки привілей, але й велика відповідальність.
Світ навколо нас потребує нашого свідчення, хоче бачити, що насправді означають слова апостола Павла: «Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа».
Слова Ісуса із сьогоднішнього уривку є щепленням від пафосу який так відкидає людей, які ще не відкрили для себе в Церкві спільноту, де їх люблять і чекають. Важливо працювати на результат й уникати імітації, яка приховує, що насправді ми більше любимо себе у Церкві, ніж саму Церкву, тобто інших людей, служіння для яких мало би стати для нас найбільшою радістю та честю.
Просім Отця щоб наше життя у спільноті було таке яким задумав Він його, і приносило добрі плоди.
о. Олександр Егреші