Довіра Богу в бурі нашого життя.

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 197 зач.; 13, 3-13.

3. Браття, ви шукаєте доказу, що у мені говорить Христос, який супроти вас не безсильний, але сильний між вами. 4. Хоч його розп'ято через неміч, але він живе Божою силою. Такі ми, хоч немічні в ньому, однак будемо з ним жити Божою силою вам на благо.

5. Розпізнавайте самих себе, чи ви у вірі; випробовуйте самих себе. Хіба не знаєте самі по собі, що Ісус Христос у вас перебуває? Коли ні, то ви не випробувані. 6. Та надіюся, ви пізнаєте, що ми таки випробувані. 7. Ми молимося до Бога, щоб ви ніякого зла не чинили: не щоб ми явились випробувані, але щоб ви добро чинили, навіть якби ми самі не були випробувані. 8. Бо ми не можемо нічого проти правди, а тільки за правду. 9. Ми бо радуємося, коли ми немічні, а ви сильні. Саме про це ми й молимося: про вашу досконалість. 10. Тому й пишу вам це, не бувши поміж вами, щоб, коли прийду, не чинити суворо силою влади, яку дав мені Господь на те, щоб будувати, а не руйнувати.

11. Зрештою, брати, радійте, прямуйте до досконалости, бадьоріться, будьте однієї думки, живіть мирно, і Бог любови та миру буде з вами. 12. Вітайте один одного святим цілунком. Всі святі вас вітають.

13. Благодать Господа Ісуса Христа, і любов Бога, і причастя Святого Духа з усіма вами.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 18 зач. 4, 35-41.

35. Сказав Господь своїм учням:

– Перепливімо на той бік!

36. І, зоставивши народ, беруть його з собою, так як він був у човні; були ж і інші човни з ним. 37. І знявся сильний буревій, і хвилі линули в човен, так що він уже наповнювався водою. 38. А він був на кормі і спав на подушці. Вони збудили його й кажуть йому:

– Учителю, байдуже тобі, що гинемо?

39. Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря:

– Замовкни! Ущухни!

І затих вітер, і настала велика тиша. 40. Тоді сказав до них:

– Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?

41. Страх великий огорнув їх, і вони казали один одного:

– Хто це такий, що йому вітер і море послушні?

Довіра Богу в бурі нашого життя.

Нинішнє Євангеліє розповідає історію про великий страх апостолів загинути незважаючи на те, що Спаситель був з ними. Вони багато бачили, як Спаситель зцілює, відпускає гріхи і виганяє бісів, але переживаючи бурю на морі не вірили в те, що Ісус є Владикою і над природніми явищами. Так і ми знаємо, що Ісус є Спасителем і Сином Божим, що він є другою Особою Пресвятої Трійці, знаємо і віримо, що Він присутній у нашому житті. Але в часи кризи, проблем і бурі в нашому житті всі ці знання десь пропадають і ми вже не бачимо Спасителя біля нас, а маємо тільки паралізуючий страх загинути. Наша увага вже не є на Бозі, але на проблемах нашого життя. Але наш Всемогутній і люблячий Господь, як і там на морі в бурю зі своїми апостолами, так і в нашому особистому житті під час проблем, не є байдужим до нашого спасіння і не хоче нашої погибелі. Довіряймо Йому наше серце під час випробовувань. Тільки Він може зупинити бурю і дарувати нам божий мир у наші страждаючі серця.

 о. В'ячеслав Щербанич