Джерело страждань - гріх і не розум людський
Читання з книга Приповідок
Приповідки 10:1-22.
"Розумний син звеселяє батька; а син безумний — горе матері своєї. Скарби, неправдою набуті, не дають користи; справедливість від смерти рятує. Господь не дасть праведникові голодувати; жадливість злих він геть відкине. Рука ледача робить бідним; збагачує — рука старанних. Розумний чоловік збирає літом; син безсоромний спить у жнива. Благословення над головою праведника; уста безбожних таять насильство. Пам'ять праведника буде благословенна, ім'я ж безбожника струхлявіє. Мудрий серцем приймає заповіді, а безумний балакун близький погибелі. Хто чесно ходить, той ходить безпечно; хто крутить дорогою, той упіймається. Хто мружить очі, завдає прикрости, хто ж докоряє увічі, той творить мир. Уста праведного — джерело життя, уста ж безбожного таять насильство. Ненависть сварки роздуває, а любов гріхи всі покриває. В устах розумного перебуває мудрість, — києм же по спині недоумка. Мудрі збирають знання, уста ж дурного — близька погибель. Майно багатого — його фортеця, нещастя бідних — їхні злидні. Праця праведного йде на прожиток, безбожного заробіток — на погибель. Стежка життя — берегти науку; хто відкидає картання, — ходить манівцями. Уста правдиві ненависть закривають; хто розсіває обмову, той дурний. В багатомовності гріха не бракуватиме; хто стримує язик, той розумний. Язик праведника — добірне срібло, серце ж безбожних — низької вартости. Уста праведного багатьох годують, а дурні через брак розуму вмирають. Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жадна праця. "
Джерело страждань - гріх і не розум людський
Яка причина болю і страждань у житті? Людина шукає їх поза власним буттям. Але в багатьох наших бідах, безсумніву, винні ми самі. У протистоянні зі злом як джерелом нашого страждання ми не повинні покладатися тільки на себе і свій розум. Але саме від нашої розважності та набутого досвіду у боротьбі слід відштовхуватися для опанування собою. А коли опануємо себе, то Господь нас звільнить від всіх інших бід.
Ми дякуємо Богу, що виконав непідсильне для нас завдання і переміг смерть та диявола. Тепер нам не треба боятися стояти на стороні правди і життя. Але мудрість поводження у житті властива тільки тим, хто з усіх сил вступає у боротьбу найперше з власними слабкостями.
Тож нехай нам відкриються очі на власні гріхи, а розум не закидає нам спокуси відійти від Божого закону. Старанність та праведність нехай відкривають двері на Боже благословення, яке скріплює людську волю у часи випробувань та сумнівів.
о. Роман Лозюк