Фальшива побожність

Фальшива побожність До Корінтян друге послання святого апостола Павла читання.

2Кр. 172 зач. 2,14-3,3.

Браття: Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання. Бо ми для Бога - пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть. Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших - запах, що від життя веде до життя. Хто, отже, здатний до цього? Ми не такі, як багато інших, що торгують словом Божим; ми щиро, ми від Бога говоримо, перед Богом, у Христі. Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів? Наш лист - це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають. Відомо ж, що ви - лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.

Від Матея святого Євангелія читання.

Мт. 95 зач. 23,23-28.

Сказав Господь юдеям, що до нього прийщли: Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати. Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости. Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня.

Фальшива побожність.

Продовжуючи тему справжніх відносин з Богом, розпочату у 23 главі Євангелія від Матея, Ісус використовує метафору про побілені гроби. Побілити – це спосіб прикрасити щось, що є незугарне, щоб воно виглядало гарно, привабливо. Цим самим Христос докоряє книжникам і фарисеям за те, що вони дбають тільки про зовнішній вигляд своєї побожності, а всередині вони є лицеміри. В цьому і криється фальш у відносинах з Богом. «Господь не дивиться так, як дивиться людина. Адже людина дивиться на обличчя, а Бог дивиться на серце!». Тому вожливо дбати про внутрішній, духовний, стан нашого життя. Важливо дбати про те, як ми будемо виглядяти в очах Божих, а не тільки перйматися тим, якими ми є в очах інших людей.

о.  Іван Ловска