Голос Правди
До Коринтян послання святого
апостола Павла читання
1 Кор. 136 зач.; 6, 20 – 7, 12.
20. Браття,
прославляйте Бога тілами вашими і вашими душами, які є Божі. 1. Відносно того,
що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки. 2. Однак, з уваги
на розпусту, кожний хай має свою жінку і кожна хай має свого чоловіка. 3. Хай
чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. 4. Жінка не має
влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм
тілом, а жінка. 5. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою до
часу, щоб бути на молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана
вашою нестриманістю. 6. Кажу це як пораду, не як наказ. 7. Я бажав би, щоб усі
люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один – такий, а
другий – інший. 8. Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться,
як я; 9. але коли не можуть стриматися, нехай одружуються, ліпше одружитися,
ніж горіти. 10. Одруженим же наказую не я, але Господь: жінка нехай не
розлучається зо своїм чоловіком; 11. коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня
або нехай помириться з чоловіком, і чоловік нехай не відпускає жінки. 12. Іншим
же кажу я, не Господь: Коли який брат має невіруючу жінку і вона погоджується з
ним жити, нехай її не відпускає.
Від Матея
святого Євангелія читання
Мт. 57 зач.; 14,
1-13.
1. В той час,
коли дійшла чутка до Ірода четверовласника про Ісуса, 2. він сказав до своїх
слуг: – Це Іван Христитель! Це він воскрес із мертвих, і тому чудодійні сили
діють у ньому. 3. Бо Ірод був схопив Івана, зв'язав його і вкинув у темницю –
через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; 4. Іван бо говорив до нього: – Не
можна тобі її мати. 5. Він хотів його вбити, та боявсь народу, бо його мали за
пророка. 6. Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед
усіма й догодила Іродові; 7. і він, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки
попросить. 8. Вона, під намовою матері своєї, сказала йому: – Дай мені тут на
полумиску голову Івана Христителя. 9. І засмутивсь цар, але задля клятви і тих,
що разом за столом були, велів дати 10. і послав стяти голову Іванові в
темниці. 11. Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та
подала своїй матері. 12. І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його. І
пішли та сповістили про те Ісуса.13. Почувши це, Ісус відплив звідти човном у
пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним із міст
пішки.
Голос Правди
В кожному із нас
є влите самим Творцем глибоке прагнення правди та справедливості. Однак після
первородного гріха всі сфери нашого буття є зранені. Тому часто перед лицем
істини про наше життя нам притаманна поведінка Ірода. Коли правда, яку ми чуємо
не є зручною, рожевою, солодкою, чи приємною, а правдою справжньою, Божою, яка
роздягає нас із найтовстіших шарів лицемірства і самообману. Врешті-решт, така
ситуація може повторюватися з нами кожного разу, коли ми слухаємо Слово Боже.
Однак, ніколи не пізно перестати ув`язнювати та вбивати цей тихий, але твердий голос
Правди, а дозволити, щоб він переконав нас у Любові Бога до грішника.
о. Олександр
Андрусяк