ХЛІБ, ЩО ДАЄ ЖИТТЯ ВІЧНЕ

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

Ап. – 1 Кор. 149 зач.; 11, 23-32.

23. Браття, я, що прийняв від Господа, те передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб 24. і, воздавши подяку, розломав і сказав: «Це моє тіло, що за вас дається. Робіть це на мій спомин». 25. Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». 26. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, поки він не прийде. 27. Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний супроти тіла і крови Господньої.

28. Хай, отже, кожний випробує себе самого, і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу. 29. Бо хто їсть і п'є, не розрізняючи, що то тіло Господнє, суд собі їсть і п'є. 30. Ось чому у вас багато недужих та хворих, та й чимало умирають. 31. Якби ми самі себе розсуджували, нас би не судили. 32. Коли ж Господь нас судить, він нас картає, щоб ми не були засуджені зо світом.

Від Івана святого Євангелія читáння.

Йо. 23 зач. 6, 48-54.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

48. Я – хліб життя. 49. Батьки ваші їли манну в пустині й померли. 50. А це – хліб, що з неба сходить, щоб той, хто його їстиме, не вмер. 51. Я – хліб живий, що зійшов з неба. Коли хто їстиме цей хліб, житиме повіки. І хліб, що я дам, то моє тіло за життя світу.

52. Тут юдеї стали сперечатися між собою, кажучи:

– Як отой може нам дати своє тіло їсти?

53. Ісус сказав їм:

– Істинно, істинно кажу вам: як не їстимете тіла Сина чоловічого й не питимете його крови, не матимете життя в собі. 54. Хто їсть моє тіло й п'є мою кров, той живе життям вічним, і я воскрешу його в останній день.

ХЛІБ, ЩО ДАЄ ЖИТТЯ ВІЧНЕ

Ісус каже:
«Я — хліб життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров — має життя вічне.»

Це не образ і не алегорія. Це реальність віри.
У Пресвятій Євхаристії Христос дає нам Своє справжнє Тіло і Свою Кров.

Юдеї сперечалися: «Як Він може дати Своє тіло?»
Але Ісус не відступає. Він не пояснює — він стверджує:
«Якщо не їстимете тіла Сина Чоловічого і не питимете Його крові — не матимете життя в собі.»

Бо це не просто духовне символічне єднання.
Це — жива участь у Божому житті.

І коли ми приймаємо Його Тіло і Кров —
Його життя входить у нас.
Його святість торкається нашої грішності.
Його кров тече по наших жилах —
очищаючи, оновлюючи, зцілюючи,
ламаючи кожне прокляття,
виганяючи темряву,
освячуючи наше єство.

Це — не просто обряд. Це — жертва любові,
яка продовжується на кожній Літургії,
і дарує нам участь у Божій вічності.

А що це означає для тебе?

Як ти підходиш до Святого Причастя?
Чи розумієш, що приймаєш не просто хліб —
а Самого Бога,
що входить у твоє тіло,
вливається в твою душу,
і хоче перемінити твоє серце?

Приклад з життя

Один солдат, який повернувся з війни, свідчив:
«Я пережив багато. І найстрашніше було не кулі — а внутрішня пустка, страх і злість.
Але після Сповіді і Причастя я відчув,
ніби щось важке вийшло з мене.
Наче кров Ісуса очистила моє нутро…
Я знову став живим.»

Так і є: Його Кров — живить, очищає,
звільняє, захищає, освячує.

МОЛИТВА:

Амінь.

«Його Кров — не тільки пролита на хресті. Вона живе в нас. І в ній — наше прощення, наше спасіння і наша святість.»

о. Олександр Манзич