Христос що зцілює тоді і тепер
До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Гал. 202 зач.; 2, 11-16.
11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?
15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Мр. 21 зач. 5, 24-34.
24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:
– Хто доторкнувся до моєї одежі?
31. Учні його сказали йому:
– Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?
32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:
– Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.
Христос що зцілює тоді і тепер
Сьогодні ми читаємо історію про віру однієї жінки,настільки сильну, що вона змогла зосередити увагу Христа на собі і здійснити чудо зцілення. Жінка, яка страждала на кровотечу, яка витратила все своє майно на лікарів, вже була дуже змучена і впала духом. Але все одно її віра залишалася дуже сильною. Вона говорила собі, що треба торкнутись Його краю одягу. І це було виявленням її сильної віри.Скільки разів ми в нашому житі торкаємося Христа у пресвятій Євхаристії? І чи можемо так казати як ця жінка, що треба лише торкнутися його і мої проблеми вирішаться?Але,щоб ми могли з такою вірою підійти до Христа, ми повинні знати - Бог не вимагає багато. Він потребує всього! Бо лише коли я на 100% належу Христу, то тоді і Він може на 100% діяти в моєму житі!
О. Юрій Керестеші