"Любити, коли болить"

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

7. Браття, благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

8. Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі. 9. Свідок бо мені Бог, якому я служу моїм духом, благовістуючи його Сина, 10. що я безперестанно згадую вас і завжди прошу в моїх молитвах, чи нарешті пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас, 11. бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами яким духовним даром, щоб вас укріпити, 12. тобто підбадьоритись разом з вами, спільною вірою, вашою й моєю.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 15 зач. 5, 42-48.

42. Сказав Господь: Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

43. Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. 44. А я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; 45. таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на праведних і неправедних.

46. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? 47. І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайне чините? Хіба не те саме й погани роблять? 48. Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.

"Любити, коли болить"

Брати і сестри!

Ми живемо у світі, де легко любити тих, хто добрий до нас. Легко дати тому, хто дякує. Легко пробачити, коли інша сторона кається. Але Ісус кличе нас вище. Він каже: «Любіть ворогів ваших. Моліться за тих, хто вас гонить.» Це — не слабкість. Це вершина християнської сили.

Ісус не закликає нас бути наївними. Він не просить закривати очі на зло. Але Він вчить нас не давати злу оселитися в нашому серці. Бо як тільки ми починаємо ненавидіти, ми самі стаємо рабами темряви.

Любити ворога — не значить погоджуватись із його вчинками.

Це значить бачити за темрявою — людину, яку Бог хоче врятувати.

Це значить боротися не з людиною, а з гріхом у ній.

Приклад із життя

Одного разу на Сході України загинув син однієї мами — Олексій. Він був військовим, загинув у засідці. Через місяць мати дізналася, що полонений ворог, який міг бути причетний до смерті її сина, перебуває в лікарні в їхньому місті. Її серце кипіло. Але вона принесла йому теплий плед і чай. Всі були шоковані. Вона сказала:

«Я не підтримую, що він зробив. Але я не дам ненависті знищити мою душу. Мій син не за це загинув.»

Цей вчинок став проповіддю для всіх, хто був поруч. У тиші — більше сили, ніж у крику.

У важкі часи легко замкнутись. Але Бог закликає: "Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий."

І Його досконалість — це милосердя.

Не лише для добрих, а й для недобрих.

Не лише для тих, хто заслуговує, а для всіх.

Молитва:

Господи, навчи мене любити там, де я хочу судити.

Дай мені силу молитися за тих, хто мене ранить.

Очисти моє серце від ненависті, щоб я міг бути Твоїм світлом.

Навчи мене бути досконалим у любові, як Ти.

Амінь.

«Любов не виправдовує зло, але не дозволяє злу зробити з нас того, кого ми самі колись осуджували.»

о. Олександр Манзич