Любов — фундамент істинного Закону
До римлян послання святого Апостола Павла читання
25 Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.
33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь.
Від Матвія святого Євангелія Читання
1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
Любов — фундамент істинного Закону
В Євангелії від Матея неодноразово бачимо, як євангелист вказує: в Ісусі Христі сповнився весь Закон і Пророки. Але суть цього сповнення не в букві, а в любові та милосерді, які є його глибоким фундаментом.
Сьогоднішнє Євангеліє показує нам чергову суперечку Ісуса з фарисеями. Вони не можуть прийняти того, що Закон був порушений — навіть коли це порушення служить людині. Їхнє серце не здатне побачити більше, ніж формальність. І саме тут Ісус відкриває драму: коли відсутній фундамент любові, Закон стає інструментом осуду, а осуд веде до смерті.
Це Слово ставить і нам запитання:
Чи знання, які я маю з віри, традиції, Церкви — приносять любов і милосердя, чи осуд і відмежування?
Бо коли людина ще не досвідчила Божої любові до себе — любові, яка знімає тягар страху, дарує відчуття миру, захищеності й прощення — тоді вона починає використовувати Закон для самозахисту. І наслідком цього стає нездатність приймати іншого — особливо в його слабкості, в інакшості, в гріховності.
Але Христос — це наш щоденний Хліб, Той, хто насичує найглибшу спрагу нашого серця — спрагу любові. Він не прийшов скасувати Закон, але наповнити його Собою, тобто любов’ю. І тому кожен, хто живе Ним, вже не служить букві, а дихає Духом, який оживляє.
о. Ігор Секмар