Людина – Храм Божий
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 157 зач.; 14, 26-40.
26. Браття, коли сходитеся, і кожний має чи то пісню, чи навчання, чи то
об'явлення, чи то мову, чи то пояснення – все хай буде для збудування. 27.
Коли хто говорить мовами, нехай їх буде двоє, а щонайбільше троє, і нехай один
поясняє, і то по черзі. 28. Коли ж нема, хто міг би пояснити, нехай мовчить у
Церкві, нехай собі й Богові говорить. 29. Щождо пророків, нехай два чи три
говорять, інші ж хай уважають. 30. Коли ж кому з присутніх дано об'явлення,
хай мовчить перший. 31. Бо всі ви можете один за одним пророкувати, щоб усі
навчались й утішались. 32. Духи пророків коряться пророкам, 33. бо Бог є Бог
не безладу, а миру. Жінки, як у всіх Церквах святих, 34. нехай мовчать, їм бо
не дозволено говорити; нехай будуть у покорі, як і закон говорить. 35. А коли
хочуть чого навчитися, хай спитають удома своїх чоловіків, бо непристойно в
церкві жінці говорити. 36. Хіба від вас вийшло слово Боже? Хіба до вас одних
прибуло? 37. Якже кому здається, що він пророк або має який духовний дар, хай
розуміє, що те, що пишу – заповідь Господня. 38. Коли ж хто її не визнає, того
не визнавайте. 39. Тому, брати мої, хай вашим прагненням буде пророкувати, і
говорити мовами не бороніте, 40. але все нехай діється пристойно і доладно.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 83 зач. 21, 12-14; 17-20.
12. В той час Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в
храмі; перевернув столи міняйлів і ослони тих. що продавали голубів, 13. і
сказав їм: – Написано: дім мій домом молитви буде зватись; ви ж чините з нього
печеру розбійників. 14. І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він
зцілив їх. 17. І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував. 18.
Уранці, вертаючись до міста, він зголоднів. 19. Побачивши край дороги
смоковницю, він підійшов до неї, та не найшов на ній нічого, крім самого
листя, і сказав до неї: – Нехай повік не буде з тебе плоду! 20. І негайно же
смоковниця всохла. Побачивши це, учні здивувались і говорили: – Як це
смоковниця в одну мить засохла?
Людина – Храм Божий
Кожен із нас, християн, є Храмом Бога Живого. Господь сьогодні постає перед
нами як ревний захисник Дому Отця. Часто під час молитви ми розсіяні,
«продаємо, купуємо», і таким чином стаємо печерою розбійників, всередині нас
не храм а «базар». Ісус входить до нашого серця через Пресвяту Тайну
Євхаристії, тому підготуймо Йому достойне місце.
о. Станіслав Федак