Ми предстоїмо воплоченому Слову Отця
Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 27 зач.; 10, 44 – 11, 10.
44. В тих днях Петро ще говорив ці слова, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову. 45. Вірні з обрізання, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган, 46. бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався:
47. – Чи може хто відмовити для хрищення цим, що, як і ми, одержали Святого Духа?
48. І велів, щоб їх христили в ім'я Ісуса Христа. Тоді вони просили його зостатись у них кілька днів.
1. Апостоли й брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. 2. Як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього, 3. кажучи:
– Чого увійшов єси до необрізаних і їв з ними?
4. Петро почав їм викладати за порядком усю справу, кажучи:
5. – Я був у місті Яффі й молився, і бачив у захопленні видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив'язана за чотири кінці, сходила з неба й наблизилась до мене. 6. Приглянувшись до неї пильно, зауважив я і побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. 7. Почув я і голос, що говорив до мене: «Встань, Петре, заколи і їж!» 8. Та я озвався: «Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста». 9. І вдруге голос мені відповів з неба: «Що Бог очистив, ти не погань». 10. Це сталося тричі, і знову все було взяте на небо.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 30 зач. 8, 21-30.
21. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я відходжу, і ви мене шукатимете, і в грісі вашім помрете. Куди я йду, ви не можете прийти.
22. Юдеї казали:
– Чи не вб'є він, бува, себе самого, коли каже: куди я йду, ви не можете прийти?
23. Далі додав:
– Ви – здолу, я – згори. Ви – з цього світу, я – не з цього світу. 24. Тому я сказав вам: помрете у гріхах ваших; бо коли не увіруєте, що я єсьм, помрете у ваших гріхах.
25. Вони йому сказали:
– Хто ти?
Ісус відповів їм:
26. – Я той, що говорив до вас спочатку. Багато маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те у світі говорю.
27. Вони не збагнули, що він їм про Отця говорив. 28. Тоді Ісус мовив до них:
– Коли ви Сина чоловічого піднесете вгору, тоді взнаєте, що я єсьм і що від себе не чиню нічого, але як навчив мене Отець мій, говорю. 29. Той, хто послав мене – зо мною і не лишив мене самого, бо я завжди чиню те, що йому до вподоби.
30. Коли він говорив так, численні увірували в нього.
Ми предстоїмо воплоченому Слову Отця
Перші слухачі Ісуса, і ми з вами сьогодні предстоїмо воплоченому Слову Отця, Яке можемо прийняти тільки вірою, бо людський розум просто заслабкий для цього. Ісус говорить про тайну Бога та Його діяння в Історії спасіння. Зрозуміти Його дороги в нашій історії не завжди легко, а інколи й неможливо, тому потрібно іншого підходу – Його благословення слід приймати з вдячністю і довірою. Бог завжди є на крок попереду, тому постійно вимагає абсолютної довіри. Очевидно, що Він гідний такої довіри, саме тому Ісус каже, що вони зрозуміють усе, про що Він говорить, тільки тоді, коли споглядатимуть Його Страсті, Воскресіння і Вознесіння у славі до Отця (Йо 8:28).
о. Роман Северин