НЕ СЛОВА СПАСАЮТЬ, А ВІРНІСТЬ БОЖІЙ ВОЛІ

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 87 зач.; 4, 13-25.

13. Браття, не законом була дана обітниця, зроблена Авраамові або його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, 14. бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости: 15. закон бо викликає гнів, і там, де нема закону, нема й переступу.

16. Тому, отже, обітниця від віри, щоб вона була з ласки і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батьком усіх нас, 17. як написано: я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед Богом, в якого він увірував, перед Богом, який оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.

18. Він проти надії увірував у надію, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, що було сказано: таке буде твоє потомство. 19. Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже омертвіле тіло – було бо йому яких сто років – і на омертвіле лоно Сари. 20. Перед Божою обітницею він не завагався недовір'ям, але, навпаки, скріпився вірою, і, воздавши хвалу Богові, 21. зовсім був певний, що він може зробити все, що обіцяв. 22. Тому й зараховано йому це за оправдання.

23. І не про нього одного тільки написано, що то було зараховано йому, 24. але й про нас, яким віра зачислиться, нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, 25. що був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 23 зач. 7, 21-23.

21. Сказав Господь: Не кожний, хто до мене каже: Господи, Господи!, ввійде в царство небесне, але той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. 22. Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили?

23. І тоді я їм скажу прилюдно у вічі: я вас не знав ніколи! Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня!

НЕ СЛОВА СПАСАЮТЬ, А ВІРНІСТЬ БОЖІЙ ВОЛІ

Ісус каже дуже серйозні слова:

«Не кожний, хто до Мене каже: “Господи, Господи!”, увійде в Царство Небесне,

але той, хто чинить волю Отця Мого, що на небі.»

Це попередження. Це заклик.

Бо ми можемо знати молитви, співати церковні пісні, ходити до храму —

але, якщо не живемо згідно з Божою волею — усе це стає лише формальністю.

У цьому уривку Христос говорить про день суду, коли багато хто скаже:

«Господи, Господи! Хіба ми не пророкували Твоїм ім’ям?

Не виганяли демонів? Не творили чудес?»

А Він відповість:

«Я вас ніколи не знав. Відійдіть від Мене, ви, що чините беззаконня!»

Ці слова страшні — бо вони показують, що зовнішня релігійність не гарантує спасіння.

Бог дивиться на серце, не на ролі, які ми граємо перед людьми.

А що це означає для тебе?

Християнство — це не про «виглядати праведним»,

а про жити по правді.

Це означає:

– любити, коли важко,

– прощати, коли болить,

– слухатися Бога, навіть коли Його воля йде всупереч моїм планам.

Приклад з життя

Один хлопець довго служив у храмі — співав, читав, допомагав.

Але вдома був грубим, зухвалим і егоїстичним.

Одного разу священник запитав:

«Ти служиш Богу — а чи живеш ти з Богом?»

Це питання перевернуло йому серце. Він зрозумів: справжнє служіння — не на очах у людей,

а в щоденному виборі добра і любові.

МОЛИТВА:

Господи,

очисти моє серце від лицемірства.

Навчи мене не тільки говорити Твоє ім’я,

але й жити Твоєю волею.

Допоможи мені бути Твоїм —

не лише в церкві,

але й удома, на роботі, серед людей.

Нехай моє життя буде відповіддю на Твою любов.

Амінь.

«Той, хто живе по правді, ніколи не боїться суду — бо знає: Бог бачить серце, а не маску.»