НЕ ЗБАГНЕШ РОЗУМОМ — АЛЕ МОЖЕШ ВІРИТИ І ЛЮБИТИ
До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
Еф. 229 зач.; 5, 9-19.
9. Браття, поводьтеся, як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. 10. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. 11. Не приставайте до безплідних діл темряви а радше їх ганіте, 12. бо що ті люди потай роблять, соромно й казати. 13. Все, що ганиться, стає явним у світлі, і все, що виявляється, стає світлом. 14. Тому говорить:
«О ти, що спиш, прокинься, встань із мертвих, і Христос тебе освітить».
15. Тож уважайте пильно, як маєте поводитися: не як немудрі, але як мудрі, 16. використовуючи час, бо дні лихі. 17. Тому не будьте необачні, але зрозумійте, яка Господня воля. 18. Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, але сповнюйтеся Духом. 19. Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 75 зач. 18, 10-20.
Сказав Господь:
10. Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Отця небесного.
11. Бо Син чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.
12. Що ви гадаєте? Коли хто має сто овець і одна з них заблудить, чи він не кине дев'ятдесят дев'ять у горах і не піде шукати ту, що заблудила? 13. І коли пощастить найти її знову, істинно кажу вам, що він радіє нею більше, ніж дев'ятдесят дев'ятьма, що не заблудили.
14. Так само і в Отця вашого небесного немає волі, щоб загинуло одне з тих малих.
15. Коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає, тебе, ти придбав брата твого.
16. Коли не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа полагоджувалась ж словом двох або трьох свідків.
17. І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.
18. Істинно кажу вам: усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі, і все. що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі.
19. Істинно кажу вам ще раз: коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем небесним; 20. бо де двоє, або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них.
НЕ ЗБАГНЕШ РОЗУМОМ — АЛЕ МОЖЕШ ВІРИТИ І ЛЮБИТИ
Брати і сестри,
Є речі, які не вміщаються в голову — але лягають прямо в серце.
Таємниця Пресвятої Трійці — саме така. Бог є Один, але в трьох Особах: Отець, Син і Дух Святий. Як це? Не поясниш.
Але можна жити цією любов’ю. Можна стати частиною цієї Божої глибини — через віру, молитву, прощення, через серце, яке шукає не правоти, а любові.
Сьогодні ми стоїмо перед великою таємницею — Бог є Один, але в трьох Особах: Отець, Син і Дух Святий.
Як це? Як це можливо? Ми не можемо цього розкласти по поличках. Бо Бога неможливо вмістити в людський розум. Так само, як і любов — її не поясниш, її можна тільки пережити.
Не можна логічно збагнути, чому мама не спить ночами біля хворої дитини.
Чому тато мовчки, важко працює день і ніч, іноді не доїдає і не досипає, лише б у хаті було тепло.
Чому дідусь і бабуся плачуть від щастя, коли внук просто обійме.
Це не поясниш словами — це просто так живеться.
І от сьогодні Ісус каже:
«Глядіть, щоб ви ніким із оцих малих не гордували.» Це не просто мораль. Це — серце Бога. Він бачить не так, як ми. Він бачить серцем.
Те, що нам здається непотрібним, малим, грішним — для Нього дорогоцінне. Бо “Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.”
Як пастир, який залишає 99 овець і йде шукати одну — так і Бог іде за кожною загубленою душею. Не сварить. Не засуджує. А шукає з любов’ю.
Приклад із життя
В одній парафії був чоловік на ім’я Петро. Колись ходив до церкви, але потім відійшов, заплутався в гріху. Люди говорили про нього з осудом: «Пропащий». Але один священник не відкинув його. Говорив з ним, молився за нього, кликав на сповідь. І одного вечора Петро сам зайшов у храм. Став на коліна і сповідався — вперше за 20 років.
А потім почав приходити щонеділі.
Бо хтось не знехтував “малою” вівцею. І Бог знайшов її.
Не гордуй тим, хто згрішив. Хто впав. Хто далекий. Бо саме його шукає Бог.
А якщо ти сам загубився — знай: Бог тебе шукає. Не для того, щоб сварити, а щоб обійняти і повернути.
І коли маєш щось проти брата — не носи в серці мовчазного осуду. Піди й поговори. З любов’ю. Бо мета не в тому, щоб перемогти, а — «придбати брата твого».
Молитва
Господи, навчи мене бачити “малих” так, як бачиш Ти.
Дай мені серце пастиря — щоб не осуджував, а шукав.
Не відкидав, а кликав до любові.
І коли я сам загублюсь — не пройди повз.
Знайди мене, Ісусе. Обійми.
Амінь.
Ми не можемо зрозуміти Бога до кінця. І добре, що не можемо. Бо якби могли — то Він був би менший за наш розум. А Він — більший за всесвіт.
Але Бог нам дає стільки про Себе знати, скільки треба, щоб ми Його пізнали для свого спасіння — через любов.
І тоді, хоч ми і не збагнемо Його до кінця — ми будемо йому близькі. А Він — близький до нас.
Бо де двоє або троє зібрані в Його ім’я — там Він посеред них. І серед нас. Сьогодні. Тут.
"Одна заблукана вівця варта для Бога цілого пошуку — бо в Його очах кожна душа безцінна."
о. Олександр