Ніхто бо на знає ні дня ні години
До Солунян другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Сол. 274 зач.; 1, 10 – 2, 2.
10. Браття, ви увірували нашому свідченню між вами.
11. Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб наповнив силою усю вашу відданість доброті та ділу віри; 12. щоб ім'я Господа нашого Ісуса звеличувалось у вас і ви в ньому, за благодаттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа.
1. Благаємо вас, брати, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа, коли ми всі разом зберемось коло нього: не дайте легко вивести себе з рівноваги, 2. та щоб вас не тривожили ні якимсь духом, ні словом, ні листом, які нібито від нас, що день Господній уже настає.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 68 зач. 12, 42-48.
42. Сказав Господь:
– Хто той вірний і розважний управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці? 43. Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, найде, що він так робить. 44. Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком. 45. Коли ж слуга той скаже в своїм серці: мій пан бариться, не приходить; і почне бити слуг та служниць, їсти, пити і упиватись, 46. пан того слуги прийде того дня, якого він не сподівається, і тієї години, якої він не знає, і відлучить його, і між невірними призначить йому долю. 47. Той, що, знаючи волю свого пана, не приготувався, і не зробив по його волі, буде тяжко битий; 48. а той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від кожного, кому дано багато, вимагатимуть багато; і кому повірено багато, від того будуть більше доправлятись.
Ніхто бо не знає ні дня ні години
Лк 12:45-46: "Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, — і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись, то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю."
За дві тисячі років у цьому плані нічого не змінилося. Занадто багато тих, хто ще не зрозумів, що суть влади полягає у служінні. На жаль, сьогодні багато хто з нас, хто має будь-яку владу - політичну, церковну, економічну, в малих громадах, сімʼях чи суспільствах - піддається віковічній спокусі використовувати цю владу для себе, для власних інтересів, забуваючи про служіння людям, які нам довірені. Насправді, ми забуваємо, що всі ми є слугами.
Петро, не розуміючи цих слів, запитує Ісуса, чи справді Він говорить і про нього, бо не може собі уявити, щоб хтось, хто стоїть вище за інших, служив їм. Ісус спокійно пояснює: "Петре, ми всі є слугами одне для одного, і що більшою є наша відповідальність, то більше від нас вимагається служити. Щасливим будеш, коли сумлінно виконуватимеш усі свої завдання. Я сам буду твоєю нагородою."
Господи, сьогодні хочу без нарікань, але з любов'ю і відданістю, виконувати всі свої щоденні обовʼязки.
О. Юрій Кіш