Перебувати у Христі
Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 24 зач.; 10, 1-16.
1. В тих днях був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським, 2. побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився. 3. Бачив він десь коло дев'ятої години дня, ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього й до нього мовив:
– Корнилію!
4. Той глянув на нього і, переляканий, озвався:
– Що, Господи?
Він сказав до нього:
– Твої молитви і твої милостині вознеслись до Бога, і він згадав про тебе. 5. Пошли, отже, людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром. 6. Він гостює в одного Симона гарбаря, що має дім край моря.
7. І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх слуг та побожного вояка з тих, що були з ним постійно, 8. і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.
9. Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю молитись коло шостої години. 10. Він зголоднів і захотів їсти. І от як йому готували, найшло на нього захоплення: 11. бачить він небо відкрите, і з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана за чотири кінці, і спускається на землю. 12. Були ж у ній всякі чотироногі, земні плазуни й небесні птиці. 13. І залунав до нього голос:
– Устань, Петре, заколи і їж!
14. Петро відповів:
– Ніколи, Господи, бо я ніколи нічого поганого й нечистого не їв.
15. І знову, вдруге, залунав голос до нього:
– Що Бог очистив, ти не погань.
16. Це сталося тричі, і зараз же скатерка піднялась на небо.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 24 зач. 6, 56-69.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
56. Хто їсть моє тіло й п'є мою кров, у мені пробуває, і я – в ньому. 57. Як мене послав живий Отець і я живу Отцем, так і той хто їсть мене, житиме мною. 58. Це – хліб, що зійшов з неба. Не як батьки ваші їли манну й померли: хто їстиме цей хліб, житиме повіки.
59. Так говорив він, коли навчав у синагозі, в Капернаумі.
60. Почувши це, багато хто з його учнів говорили:
– Жорстока ця мова! Хто може її слухати?
61. Ісус, знаючи в собі, що учні його ремствують, мовив до них:
62. – Це вас блазнить? А що коли побачите, як Син чоловічий возходить туди, де був перше? 63. Дух оживляє, тіло ж нічого не помагає. Слова, що я сказав вам – дух і життя. 64. Та дехто з вас не вірує.
Ісус бо знав від самого початку, хто ті, що не вірують, і хто той, що його зрадить. 65. І додав:
– Ось чому я сказав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли його йому не буде дано моїм Отцем.
66. 3 того часу багато хто з його учнів відійшли від нього й більше з ним не ходили. 67. Тому Ісус сказав до дванадцятьох:
– Невже й ви хочете відійти?
68. Озвався до нього Симон Петро:
– Господи, до кого нам іти? У тебе – слова життя вічного. 69. Ми увірували й пізнали, що ти – святий Божий.
Перебувати у Христі
«Як Мене Отець живий послав, і Я Отцем живу, так і той, хто споживає Мене, житиме Мною». Щоб жити Божим життям, потрібен зв’язок з Ісусом. Цей зв’язок твориться через причастя Тіла і Крові Христа, а також завдяки слуханню Його Слова (Йо 6:56), яке є Словом Життя вічного (Йо 6:68). Ці два таїнственні способи Божої присутності, Божого дару Самого Себе є поза нашим розумінням і перевершують наше людське сприйняття. Щоб жити цими Таїнствами – Євхаристії та Слова, потрібна велика довіра до Бога та усвідомлення факту, що коли Бог схиляється до нас, ми можемо тільки з вдячністю Його приймати і Ним жити.
Бог дарує Своє життя людям через засоби, які належать до нашого світу, – Він Сам стає нашою поживою в Євхаристії та очищує (Йо 15:3), просвічує і скеровує нас Своїм Словом (Пс 119:105). Ці два способи Божої присутності та Його дії у нашому житті взаємопов’язані і спільно допомагають нам відкриватися на Боже життя. Чим глибше ми переживаємо Слово, чим сильніше відкриваємося на Його очищувальну силу і благодать, тим більше, наскільки здатний наш кволий розум, усвідомлюємо потребу єдності з Богом через прийняття Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа.
ВІВТОРОК 13 ТРАВНЯ – Бог почне оновлення світу Воскресінням Ісуса
Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 25 зач.; 10, 21-33.
21. В тих днях зійшов Петро до мужів і мовив:
– Ось я! Я той, кого шукаєте. За чим ви прийшли?
22. Ті відповіли:
– Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був повідомлений святим ангелом послати за тобою, щоб ти прийшов у дім його, і послухати слів твоїх.
23. Він, отже, запросив їх до себе та прийняв їх.
Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним. 24. Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх. 25. І як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився. 26. Петро підвів його, кажучи:
– Встань, бо я теж людина.
27. І розмовляючи з ним, увійшов досередини, найшов багато зібраних 28. і до них промовив:
– Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту. 29. Тому я, покликаний, без вагання прибув. Питаю, отже, чому ви по мене посилали?
30. Корнилій відповів:
– Ось уже четвертий день, як я молився у моїй хаті о дев'ятій годині, аж тут передо мною став чоловік у сяючій одежі 31. і мовив: « Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом. 32. Пошли, отже, в Яффу і пошли по Симона, що зветься Петром. Він пробуває в хаті Симона гарбаря, край моря». 33. Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 25 зач. 7, 1-13.
1. В той час ходив Ісус по Галилеї; він не хотів більше ходити по Юдеї, бо юдеї бажали убити його. 2. Наближалося ж юдейське свято Кучок. 3. І мовили до нього брати його:
– Іди звідси в Юдею; нехай учні твої побачать діла, що ти робиш. 4. Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли бажає бути явним. Якщо ти таке робиш, яви себе світові.
5. Бо й брати його не вірували в нього. 6. Тоді Ісус відповів їм: не надійшов іще час мій; ваш час – готовий завжди. 7. Світ не може вас ненавидіти; мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі. 8. Ідіте, отже, ви на свято; я не піду на те свято, мій час ще не настав.
9. Сказавши це до них, він лишився у Галилеї. 10. Та коли брати його пішли на свято, він так само пішов, однак не явно, а наче потай. 11. Юдеї шукали його на святі й питалися:
– Де він?
12. І люди говорили багато про нього між собою; одні твердили: він добрий; а інші відповідали: ні, він лише народ туманить. 13. Однак ніхто не говорив про нього явно, зо страху перед юдеями.
РОЗВАЖАННЯ – Бог почне оновлення світу Воскресінням Ісуса
Для розуміння причини напруги, яка щоразу наростала, слід звернути пильнішу увагу на два важливі слова: світ і час. Під поняттям “світ” можна розуміти усю сотворену вселенну та всіх людей, які живуть на Землі, а на іншому рівні “світ” − це певна закостеніла позиція, яка схиляє людину відвернутися від люблячого Творця і намагатися налагодити своє життя без Нього. Це одна з найбільш помітних тем Євангелія від Йоана – Єрусалим, офіційні та неофіційні вожді народу стають уособленням цього “світу”. Коли Ісус прийде до Єрусалима, Він справді “покаже Себе світові”, але світові, який повстав проти Бога (і Якого продовжує хвалити устами), світові, який не бажає знати про незвичайні шляхи Божої любові.
Однак навіть таку поставу Бог використає в реалізації Свого задуму любові. Господь вибрав Ізраїль як Свого представника і світло для світу, і тому через своїх вождів (незважаючи на те, що він відрікся від свого покликання) він усе-таки займає особливе місце посередника між Богом і світом у більш загальному значенні. Скорбота і гнів, насильство і спротив, врешті, увесь біль світу сконцентрувалася в Єрусалимі, і тому, прийшовши сюди, Ісус зустрінеться не тільки з національними проблемами, а й з бідами усього світу, який Бог так сильно полюбив (Йо 3:16)».
Через страшне відкинення Ісуса у пащу смерті Він смертю подолає смерть. І коли усі думатимуть, що усе закінчилося, Бог почне оновлення світу Воскресінням Ісуса. Йоан показує, що цей сприятливий час Ісуса насправді є сприятливим для усіх нас, для світу, для всієї вселенної. І так є завжди, коли діє Бог, тільки ми це відразу не вміємо розпізнати і зрозуміти…
О.Роман Северин