Щирість перед Богом: ключ до духовної глибини і життєвого поклику

До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.

Еф. 225 зач.; 4, 14-19.
14. Браття, не будьмо більше малолітками, якими кидають хвилі і кружляє усякий вітер науки, щоб обманом людським і всякими хитрощами увести у блуд. 15. Але будемо жити по правді та в любові в усьому, зростаючи в того, хто є голова – у Христа. 16. Від нього все тіло, складене та споєне всілякими зв'язками взаємної помочі згідно з відповідним діянням кожного члена, бере зріст на будування самого себе в любові.
17. Кажу, отже, і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у суєті свого ума, 18. запаморочені умом, далекі від життя в Бозі через їх неуцтво, що в них, та через зачерствілість їх серця. 19. Вони, отупілі, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з запалом чинити всяку нечисть.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 52 зач. 11, 27-33.

27. В той час прийшов Ісус у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики, книжники та старші 28. й кажуть до нього:
– Якою владою чиниш це? Хто дав тобі владу це робити?
29. Ісус відповів їм:
– Спитаю я вас одну річ; 30. дайте мені відповідь, і я скажу вам, якою владою я чиню. Іванове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.
31. Вони почали міркувати між собою й говорити: як відповімо: з неба, – скаже: чому ж ви не повірили йому? 32. А скажемо: від людей, – боялися народу, бо всі вважали Івана за пророка. 33. І відповіли Ісусові:
– Не знаємо.
Ісус же сказав їм:
– І я вам не скажу, якою владою я це чиню.

"Щирість перед Богом: ключ до духовної глибини і життєвого поклику

“І відповіли Ісусові: Не знаємо. Ісус же відказав їм: То і я вам не скажу, якою владою Я це роблю”.
Як бачимо у своїх питаннях книжники та старші народу не були щирими з Ісусом бо ціллю для них було зберегти свій статус  у народі та залишитись при власних інтересах. Не щирість або фальшивість у відносинах із Богом  не дають відповідей на важливі питання.  І навпаки коли ми  щирі то це відкриває для нас і перед нами нове розуміння та сприйняття про Бога, ближнього та навколишнього світу.
Один монах, бібліст Проспер Грех у своїй книзі “Контури духовності Нового Завіту” дає цікаве визначення, що таке духовність: “Духовність – це абсолютна відповідь віри християнина, що виявляється любов’ю, яку оживляє Святий Дух, на Боже самовиявлення у Христі”. Тобто, міра та глибина нашої духовності є відповідю нашої віри на Божий дар спасіння в його сині. Від цього розуміння залежить наша відкритість на Бога і на план його спасіння щодо нас. Господь який має повноту влади втручається в наше життя щоб відкрити нам нашу роль і показати місце в Його грандіозних задумах
Кожен день який я проживаю – це особливий дар, який можна, як талант використати або змарнувати. Використовуймо, щоб як найкраще пізнати Живого Бога який хоче вести мене дорогою мого життя щоб не бути зіпсованим світом і замкнутим  у власному егоїзмі.

о. Олександр Егреші