Сліпота серця

До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.

Еф. 229 зач.; 5, 9-19.

9. Браття, поводьтеся, як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. 10. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. 11. Не приставайте до безплідних діл темряви а радше їх ганіте, 12. бо що ті люди потай роблять, соромно й казати. 13. Все, що ганиться, стає явним у світлі, і все, що виявляється, стає світлом. 14. Тому говорить:

«О ти, що спиш, прокинься,

встань із мертвих,

і Христос тебе освітить».

15. Тож уважайте пильно, як маєте поводитися: не як немудрі, але як мудрі, 16. використовуючи час, бо дні лихі. 17. Тому не будьте необачні, але зрозумійте, яка Господня воля. 18. Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, але сповнюйтеся Духом. 19. Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 66 зач. 12, 16-21.

16. Сказав Господь притчу оцю:

17. В одного багача земля вродила гарно. Почав він міркувати, кажучи сам до себе: що мені робити? Не маю де звести урожай мій.

18. І каже:

– Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток, 19. і скажу душі моїй: душе моя, маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай, їж, пий і веселися! 20. Бог сказав до нього:

– Безумний, цієї ж ночі душу візьмуть у тебе, і те, що ти зібрав, кому воно буде?

21. Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість багатіти у Бога.

Сліпота серця

"Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла і понад золото такий прибуток (Припов 3, 13. 3, 14)".

Неодноразово ми, дивлячись на те, що мають багачі, думаємо, що якщо б ми мали такі статки, нам вистачило б для життя, а також ми би ділилися з нужденними. Але якщо ми не навчилися ділити з меншого, того, що в нас вже є, то з більшого ми ділитися також не зможемо. Дивлячись на притчу про багатого чоловіка і бачачи щедрість Бога, щодо нього, ми бачимо, що він навіть не допускає в своєму серці думки давати із свого надлишку щось потребуючим ближнім. Це є небезбека для нас. Ми маємо можливість від Господа ділитися тими благами, що маємо, не задумовуючись над тим, чи буду я мати більше, бо про це дбає Господь. Замість того, щоб багатіти тут на землі, ми будемо багатіти у Бога.

О. Віктор Мица