СПЕРШУ — ДО СВОГО СЕРЦЯ, ПОТІМ — ДО ІНШИХ

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 84 зач.; 3, 19-26.

19. Браття, ми знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замовкли і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом; 20. бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

21. Тепер же без закону явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками; 22. справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці. 23. Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої, 24. і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення в Ісусі Христі: 25. якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоб виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх, 26. за час довготерпіння Божого, щоб виявити свою справедливість за нинішнього часу, щоб він був справедливий і оправдував того, хто вірує в Ісуса.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 20 зач. 7, 1-8.

1. Сказав Господь: Не судіте, щоб вас не судили; 2. бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють.

3. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці не бачиш? 4. Або як можеш твоєму братові сказати: дай, вийму скалку в тебе з ока, як он колода в твоїм оці ?

5. Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.

6. Не давайте святого псам, і не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами і, обернувшись, не роздерли вас.

7. Просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. 8. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, находить; хто стукає, тому відчинять.

СПЕРШУ — ДО СВОГО СЕРЦЯ, ПОТІМ — ДО ІНШИХ

Ісус каже дуже просто й сильно:

«Не судіть — щоб вас не судили.»

Бо тим самим мірилом, яким ми міряємо інших —

мірятимуть і нас.

Ці слова влучають просто в серце.

Бо як часто ми легко помічаємо чужі слабкості —

і зовсім не бачимо своїх.

Скалка в чужому оці — болить нам більше, ніж колода у власному.

Ісус не забороняє розпізнавати добро і зло.

Але Він забороняє зверхність, осуд, глузування, лицемірство.

Бо справжнє виправлення починається не з крику на інших —

а з покори перед Богом:

«Господи, очисти мене, щоб я міг із любов’ю допомогти ближньому.»

А далі Ісус нагадує:

«Просіть — і дасться вам. Шукайте — і найдете. Стукайте — і відчинять.»

Тобто:

Спершу — звернися до Отця.

Спершу — відкрийся Його світлу.

І тільки тоді зможеш стати провідником цього світла для інших.

А що це означає для тебе?

Якщо ти бачиш у комусь гріх —

не кидайся судом. Молися.

Подивись у дзеркало Божого Слова:

чи сам не впав у подібне?

Бо дуже легко кинути камінь.

А дуже важко — подати руку.

Приклад з життя

Одна монахиня, вже в старшому віці, розповідала:

«У молодості я дуже швидко бачила “гріхи” інших сестер.

Аж поки одного разу не почула в серці тихий голос:

“А чи хотіла б ти, щоб Я так дивився на тебе?”

Це змусило мене змінити погляд.

Тепер я перш за все молюся:

“Господи, покажи мені мою колоду —

щоб я з любов’ю могла побачити скалку в іншому.”»

МОЛИТВА:

Господи,

научи мене не судити інших,

а спершу побачити себе.

Очисти моє серце від гордості

і дай мені дух лагідності та правди.

Допоможи мені просити — і довіряти,

шукати — і знаходити Тебе,

стукати — і відкрити двері милосердя.

Нехай моя мова не ранить,

а зцілює.

Нехай мої очі не осуджують,

а бачать ближнього з любов’ю.

Амінь.

«Поки не витягнеш колоду з власного ока — не берися лікувати чуже.»