Стати людиною, яка не закривається перед стражданнями інших, але бачить і пробує чути потребу інших.
До Євреїв послання святого апостола Павла читання.
Євр.313 зач.; 6,9-12
9 Однак, любі, дарма що так говоримо, ми переконані про вас краще та про те, що торкається спасіння. 10 Бо Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов, яку ви виявили до його імени, і послуги, що ви святим робите понині. 11 Ми лиш бажаємо, щоб кожний з вас являв таку саму старанність для повного осягнення надії аж до кінця, 12 щоб ви не стали недбайливі, а, навпаки, наслідували тих, які вірою і витривалістю успадковують обітниці.
Від Марка святого Євангелія читання.
Мр.31 зач.; 7,31-37
31 І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя. 32 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав. 33 І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; 34 а глянувши на небо, зідхнув та й каже: Ефата, тобто: Відкрийся! 35 І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити. 36 І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували. 37 І, зачудовані понад усяку міру, говорили: Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим.
До Солунян перше послання святого апостола Павла читання.
1Сол. 270 зач.; 4, 13-17
13 Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14 Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, - не випередимо тих, що поснули. 16 Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі. 17 Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.
Від Івана святого Євангелія читання.
Ів. 16 зач.; 5,24-30
24 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25 Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть. 26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27 І владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий. 28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд. 30 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
Стати людиною, яка не закривається перед стражданнями інших, але бачить і пробує чути потребу інших.
Часто можемо побачити у читаннях Євангелія такі уривки, коли приводять до Ісуса різних хворих, немічних для того щоб Він допоміг. І постава Ісуса є дуже цікава бо він завжди є той який відкликається на страждання людини, Він хоче бути біля людини і звертає увагу на її потреби. Бо Його місія це щоб бути із нами, бути із людиною.
У Євангелії часто є сказано, як Ісус оздоровляє хворих словом. А тут у цьому Євангелії Ісус відводить глухонімого у сторону від народу і робить це зціленні доторкаючись пальцами язика хворого і його вух після чого відбувається зцілення його.
Можливо кругом нас є небагато глухонімих у тілесному вигляді, але точно є багато глухонімих у духовному сенсі, які нехочуть чути іншого і неговорити із іншими.
Сьогоднішнє слово запрошує кожного із нас, щоб ми дозволили Ісусу навчити нас цієї простої людяності, щоб стати людиною, яка не закривається перед стражданнями інших, але бачить і пробує чути потребу інших. Важливо є щоб Господь робив із нас таких людей який він заклав у людину від початку її створення. Щоб ми дивлячись на Нього могли приходити до святості.
о. Михайло Станинець