Ти спраглий? Прийди і напийся живої води!

Діянь святих апостолів читáння.

Ді. 3 зач.; 2, 1-11.

1. В той час, коли настав день П'ятдесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3. І з'явились їм поділені, мов вогонь, язики, і сіли на кожному з них. 4. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм говорити.

5. Були ж у Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6. І як зчинився той шум, зійшлась сила народу і хвилювалася, бо кожний чув, що вони говорили його мовою. 7. Всі, остовпілі, дивувались і один до одного казали:

– Хіба ось всі це не галилеяни, що говорять? 8. Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9. партяни, мідяни, еламії і мешканці Месопотамії, Юдеї й Кападокії, Понту й Азії, 10. Фригії й Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що прибули, 11. юдеї і прозеліти, критяни й араби – як ми їх чуємо, як вони нашими мовами возвіщають величні діла Божі?

Від Івана святого Євангелія читáння.

Йо. 27 зач. 7, 37-52; 8, 12.

37. Останнього великого дня свята стояв Ісус і скликнув на ввесь голос:

– Коли хто спраглий, нехай прийде до мене й п'є!

38. Хто вірує в мене, як каже Писання: ріки води живої потечуть із нутра його.

39. Так він говорив про Духа, що мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов бо був ще Дух Святий, тому що. Ісус не був ще прославлений.

40. Деякі з народу, чуючи ті слова, казали:

– Він справді пророк.

41. Інші говорили:

– Він – Христос.

Ще інші мовили:

42. – Чи Христос прийде з Галилеї? Хіба не сказано в Писанні, що Христос має прийти з роду Давида, з села Вифлеєму, звідки був Давид?

43. І виник роздор через нього серед народу. 44. Деякі хотіли його схопити, та ніхто не наклав рук на нього.

45. Вернулись слуги до первосвящеників та фарисеїв, і ті їх питають:

– Чому ви його не привели?

46. Слуги відповіли:

– Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.

47. Фарисеї казали:

48. – Чи й ви дали себе звести? Невже хто зі старшини або фарисеїв увірував у нього? 49. Та проклятий цей народ, що не знає закону!

50. Озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, один з них:

51. – Хіба закон наш судить чоловіка, не вислухавши його спершу й не довідавшися, що він робить?

52. Ті йому у відповідь сказали:

– Чи й ти з Галилеї? Розсліди й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.

12. І знову говорив до них Ісус кажучи:

– Я – світло світу. Хто йде за мною, не буде в темряві блукати, а буде мати світло життя.

Ти спраглий? Прийди і напийся живої води!

Друзі, сьогодні, коли навколо нас — війна, страх і невизначеність, коли здається, що темрява огортає кожен куток нашого життя, Ісус говорить до нас із давніх часів:

«Якщо хто спраглий, нехай прийде до Мене і нап’ється!»

Це не просто слова — це живий заклик надії. Він запрошує нас пити з джерела, що ніколи не висихає, джерела, яке дає нам силу витримати будь-які випробування.

Війна ламає плани, забирає спокій, розділяє сім’ї, руйнує міста. Але вона не може зламати того, хто прийшов до Ісуса за живою водою — Духом Святим. Цей Дух наповнює нас мужністю, миром у серці, вірою, що світло завжди перемагає темряву.

Народ тоді сперечався, сумнівався, бо світ боїться світла. Але Ісус чітко каже:

«Я — світло світу. Хто йде за Мною, не буде блукати в темряві.»

Що це означає для тебе, для мене, для кожного з нас зараз?

Навіть коли війна руйнує довкола, ми не самотні. Ісус — наше світло у темряві, наш захист і сила. Той, хто йде за Ним, не загубиться, не зламається, бо в Ньому — справжнє життя і надія.

Приклад із життя:

У школі в тимчасово окупованому місті вчителька запропонувала дітям намалювати те, що для них означає надія. Більшість малюнків — це сонце, ліхтарі, яскраві квіти і хрест. Вони вірять у світло, яке прийде попри все. Їхні малюнки розвісили у бомбосховищі — це стало символом того, що навіть у найтемніші часи є надія, є світло.

Друзі, навіть коли здається, що темрява переважає, ми можемо мати впевненість: Дух Святий, ця «жива вода», наповнить нас силою, мудрістю і миром, щоб вистояти і жити з надією.

МОЛИТВА:

Господи Ісусе,

Ти — світло в нашій темряві, сила у нашій слабкості.

Прийди сьогодні і наповни нас Твоїм Святим Духом,

щоб ми не боялися і не втрачали надії.

Навчи нас триматися за Тебе, як за живу воду, яка ніколи не вичерпується.

Дай нам мужність жити й любити, навіть посеред бурі.

Амінь.

Навіть у найтемніші часи Ісус дає нам живу воду і світло, щоб ми не згубилися і не впали. Прийди до Нього, напийся цієї води — і живи з надією, силою і миром у серці.

о. Олександ Манзич