Царство Небесне здобувається силою

З книги Буття читання

Бт. 5, 1-24

1 Ось книга родоводу Адама. Коли Бог сотворив людину, він створив її на подобу Божу. 2 Сотворив він їх - чоловіка й жінку, і благословив їх, і дав їм ім'я людина тоді, коли сотворив їх. 3 Як прожив Адам 130 років, то народився в нього син на його подобу й на його образ, і дав він йому ім'я Сет. 4 Віку ж Адамового, після того, як народився Сет, було 800 років, і породив він інших синів і дочок. 5 Всього прожив Адам 930 років і аж тоді помер. 6 Як Сетові було 105 років, народився в нього Енос, 7 а породивши його, жив Сет ще 807 років і породив синів та дочок. 8 Всього Сет прожив 912 років аж тоді помер. 9 Як Еносові було 90 років, народився в нього Кинан, 10 а породивши його, жив Енос ще 815 років і породив інших синів і дочок. 11 Усього прожив Енос 905 років і по тому помер. 12 Як Кинанові було 70 років, породив він Магалалієла, 13 а породивши його, жив Кинан ще 840 років і зродив синів та дочок. 14 Всього прожив Кинан 910 років і по тому помер. 15 Як Магалалієлові було 65 років, він породив Яреда, 16 а породивши його, жив Магалалієл ще 830 років і породив інших синів та дочок. 17 Усього прожив Магалалієл 895 років і тоді помер. 18 Як Яредові було 162 роки, він породив Еноха, 19 а породивши його, жив Яред ще 800 років і породив інших синів та дочок. 20 Усього прожив Яред 962 роки й по тому помер. 21 Як Енохові було 65 років, він породив Матусаїла. 22 Енох же ходив з Богом, а породивши Матусаїла, жив іще 300 років і породив інших синів та дочок. 23 Усього прожив Енох 365 років. 24 Енох ходив з Богом, та не стало його, бо Бог узяв його.

З книги Приповідок читання

3 Вчини, мій сину, ось що, і звільнишся, бо ти попався в руки ближньому твоєму: - іди, смирися, наполягай на твого ближнього; 4 не дай очам твоїм ні сну, ні дрімоти твоїм повікам. 5 Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця) і немов та птиця з сильця. 6 Іди, ледащо, до мурашки; приглянься до її звичаїв, будь розумним. 7 Нема в неї ні начальства, ні назирателя, ані вождя, - 8 і літом вона хліб собі готує, у жнива збирає корм свій. 9 Докіль лежатимеш, лінивче коли ти встанеш зо сну свого? 10 Не довго будеш спати, не довго й куняти, не довго будеш, розлігшися, згортати руки, 11 і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе; і недостача, мов муж збройний. 12 Людина розбещена, чоловік безбожний - ходить з неправдивими устами, 13 мружить очі, совгає ногами, подає знаки своїми пальцями. 14 З лихими думами на серці він увесь час зло кує, сіє розбрат. 15 Тому на нього нагло надійде погибель, він вмить буде розбитий, без рятунку. 16 Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні: 17 горді очі, язик брехливий, руки, що кров безвинну проливають, 18 серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжать до зла швидко, 19 фальшивий свідок, що дихає брехнею, та той, що між братами сіє чвари. 20 Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого, не відкидай навчання матері твоєї.

Царство Небесне здобувається силою

Пора Великого Посту – це є той час, коли наша праця має перетворитися у великі плоди. 

«Іди, ледащо, до мурашки; приглянься до її звичаїв, будь розумним». Святописець радить приглянутися до мурашки, до маленького Божого творіння, яке вражає своєю працьовитістю. Бездіяльність для неї означає смерть. Це стосується й людини. Коли людина впадає в лінивство – її життя під загрозою. Тут говоримо не тільки про фізичну працю, але також про наші духовні змагання до святості. Хочемо, щоб наше життя набирало нового змісту, а наше серце очищувалося, потрібно прикладати зусилля. «…Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу силоміць беруть його» (Мт. 11, 12). Отже, багато залежить наскільки готові ми працювати для власного духовного вдосконалення. 

Але це не має бути просто праця, але співпраця. Успіхи в нашому духовному переображенні залежать у великій мірі від усвідомлення того, що «без Мене ж Ви нічого чинити не можете» (Ів. 15, 5). Самонадіяність може зіграти з нами злий жарт. 

Отже, крокуючи дорогою Великого Посту, прямуючи до Пасхи, ми мусити усвідомити зміст слів апостола Павла: «Я можу все в Тому, хто укріплює мене» (Флп. 4, 13).