“Я – ВОРОТА ДЛЯ ОВЕЦЬ”
Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 35 зач.; 14, 20-27.
20. В тих днях Павло вийшов з Варнавою в Дербу.
21. А як звістили євангеліє в тім місті і придбали чимало учнів, вернулись назад у Лістру, Іконію й Антіохію, 22. підкріпляли серця учнів і заохочували твердо триматись віри, бо через багато страждань нам треба ввійти в царство Боже. 23. Вони настановили їм по Церквах старших, а, після молитви й посту, передали їх Господеві, в якого ті увірували.
24. І пройшовши через Пісідію, прибули в Памфілію 25. і, звістивши слово в Пергії, спустились в Атталію, 26. а звідтіля відпливли в Антіохію, звідкіль були передані ласці Божій на діло, яке довершили. 27. Прибувши ж і зібравши Церкву, розповідали все, що Бог учинив з ними та як він відчинив поганам двері віри.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
39. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я прийшов у цей світ на суд: щоб ті, що не бачать, бачили, і ті, що бачать, сліпими стали.
40. Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому:
– Невже й ми сліпі?
Ісус їм сказав:
– Якби ви були сліпими, гріха б не мали; але тому що кажете: ми бачимо – гріх ваш зостається.
1. Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечу кошару не ворітьми, а влізає деінде, той – злодій і розбійник. 2. Хто ж увіходить ворітьми, той – пастир овець. 3. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і він кличе своїх овець по імени й виводить їх. 4. Коли виведе свої вівці, іде поперед них, і вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос. 5. За чужим вони не підуть, втечуть від нього, бо не знають голосу чужих.
6. Сказав їм Ісус цю притчу, та вони не зрозуміли, що він казав їм.
7. Тому Ісус іще раз промовив до них:
– Істинно, істинно кажу вам: я – для овець ворота. 8. Усі, скільки б їх не було прийшло передо мною, – злодії і розбійники, і вівці не слухали їх. 9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько.
“Я – ВОРОТА ДЛЯ ОВЕЦЬ”
Цей уривок— перехід від зцілення сліпонародженого до глибокого навчання про справжню духовну сліпоту і Христову роль як Пастиря і Воротаря. Тут Ісус проголошує Себе не лише як Того, Хто відкриває очі, а як єдиний вхід до спасіння.
Дорогі у Христі,
Ісус знову вражає своєю прямотою. Він каже:“ Я прийшов у цей світ на суд: щоб ті, що не бачать, бачили, і ті, що бачать, сліпими стали.” Що це означає? Що в Божому світлі падають маски. Люди, які вважали себе праведними і “бачили все правильно” — виявляються духовно сліпими. А ті, хто смиренно шукав істину, — отримують прозріння. Фарисеї були впевнені у своїй правоті. Вони мали Закон, знали Писання, носили титули. Але Ісус каже:“Оскільки кажете: ми бачимо — гріх ваш зостається.”Бо гординя — найгірша форма сліпоти. Вона не дозволяє визнати, що нам потрібен Христос. Ісус далі переходить до образу кошари і вівчаря:“Хто входить не ворітьми — злодій і розбійник. Я — ворота.” Це дуже сильне твердження. Він — єдиний вхід до Божого Царства, до спасіння. Не через обрядовість, не через авторитети, не через “інших лідерів”. Тільки через Христа.
Один молодий чоловік, Тарас, виріс у релігійній сім’ї. Він усе “знав” про Бога — але згодом втратив віру, бо думав, що вже все бачив.
Після важкої втрати він уперше заплакав перед Богом як сліпий, що не знає дороги. І тоді, читаючи Євангеліє, він каже: “Вперше я почув Його голос. Не правила, не філософії — а живого Ісуса, Який мене кличе.”
Не будь сліпим, думаючи, що все бачиш. Коли визнаєш потребу в Христі — тоді прозрієш. Іди до Отця через Єдині Ворота — Ісуса. Слухай Його голос щодня. Бо тільки Його голос дає життя, не обманює і веде до спасіння.
Увійти через Нього — означає визнати Його як Господа, слухатися Його голосу, і йти за Ним, як вівці за пастирем.
МОЛИТВА:
Господи Ісусе, будь для мене Воротами.
Я віддаю Тобі свою сліпоту — відкрий мені очі.
Дай мені пізнати Твій голос серед усіх голосів цього світу.
Поведи мене за Собою — Ти мій Пастир, моя Дорога, моя Правда і Життя.
Амінь.
о. Олександр Манзич