01 Лип 2025
Слово дня

Як проживати події свого шляху

0:00
/

До римлян послання святого Апостола Павла Читання

Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

4 Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.

6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,

7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа.

8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо.

9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.

11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.

16 Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?

17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.

18 Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!

19 Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.

20 А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!

21 А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!

11 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.


2 Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:



16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,

17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.

19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.

20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:


Від Матея святого Євангелія Читання

 16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,

17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.

19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.

20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:

Як проживати події свого шляху

Сьогодні ми чули про гру, в яку бавилися діти. Христос наводить її як приклад того, що не є правильним: у цій грі потрібно було вгадати, про що співає інша команда. Та проблема була в тому, що учасники не хотіли чути чи розуміти — усе сприймалося викривлено.


Так само й ми часто не чуємо, що насправді говорить Бог через події нашого життя. Але кожному з нас дана одна велика «гра» — гра життя, у якій найважливішим є навчитися розпізнавати події свого щодення і проживати їх правильно.


Це життя запрошує нас до правильного сприйняття того, що ми робимо, і щирого прийняття правди про себе. Коли ми чинимо зло — важливо мати сміливість визнати свою неправоту. І саме з цього моменту починається навернення. Але водночас важливо не залишатись у розпачі через свій гріх, бо цей розпач може лише породити новий смуток і зло. Ми маємо доступ до Божого прощення у Таїнстві Сповіді — це джерело відновлення та надії.


Так само й у добрих моментах життя — коли стається щось радісне, важливо не знецінювати ці події, не накривати їх одразу хмарами песимізму чи страху. Бо Бог говорить до нас і через радість, і через дари, які ми отримуємо.


Отже, сьогоднішнє слово веде нас до радості. Радості, яка народжується тоді, коли я беру відповідальність за свій гріх, але водночас знаю, що є джерело прощення. Тоді навіть момент навернення стає джерелом глибокої внутрішньої радості.

о. Ігор Секмар




Поділитись
Категорія