Заповіді Божі – це світло на земному шляху
З книги Буття читання
Бт. 5, 32-6,8
32
Як Ноєві було 500 років, він породив Сима, Хама та Яфета.
1 І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки, 2 побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав. 3 І сказав Господь: Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років. 4 Були ж того часу велетні на землі - були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини. 5 Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі, 6 і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко; 7 і сказав: Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх. 8 Та Ной здобув ласку в очах Господніх.
З книги Приповідок читання
Прип. 6, 20-7,1
20
Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого, не відкидай навчання матері твоєї. 21 Прив'яжи собі до серця їх, назавжди, повісь собі на шию. 22 Бо заповідь - то світильник, а навчання - світло; повчальні докори - дорога життя. 23 Коли ходитимеш, вона буде тебе водити, як ляжеш, буде чатувати над тобою, а як пробудишся, буде з тобою розмовляти, 24 щоб зберегти тебе від злої жінки, та від облесливости язика чужої. 25 Не пожадай у твоїм серці її вроди, і не давай себе звести її морганням, 26 бо задля повії можна зубожіти до куска хліба, тим часом, як замужня на дороге життя полює. 27 Чи ж можна в пазуху вогню набрати так, щоб одежа не згоріла? 28 Або чи можна по жару ходити так, щоб не опеклися ноги? 29 Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає: хто б її не торкнувся, не буде той безвинним. 30 До злодія не ставляться з презирством, якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний. 31 Та як упіймають, усемеро заплатить; усе, що має в хаті, мусить він віддати. 32 Хто перелюбствує, тому ума бракує; сам себе губить, хто це чинить. 33 Він стусанів і ганьби набереться, сором його не зітреться ніколи. 34 Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа, і він не пощадить у день помсти. 35 Ніякого він викупу не прийме, нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.
1 Мій сину! Зберігай мої слова, заповіді мої сховай у себе.
Заповіді Божі – це світло на земному шляху
Слова «закон», «заповідь», «правило» для багатьох можуть звучати неприємно, або викликати неоднозначну реакцію. Вони асоціюються в нашому розумі з обмеженнями, певними неприємними перепонами до нібито повної свободи. Дуже часто причиною такого сприйняття заповідей є гординя і тоді людина думає, що краще знає як має діяти, думати, говорити. Так само як і Слово, яке виходить з вуст Божих, заповіді є тим світильником на дорозі нашого життя. «Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці» (Пс. 119, 105).
Тут маємо зробити важливий висновок: заповіді нам дані не для того, щоб нас обмежити, але щоб зробити світлою нашу дорогу, щоб показати нам правдивий шлях до істини, добра та справжнього щастя… Ми повинні сприймати їх як мудрі настанови нашого Небесного Батька, який понад усе хоче нашого спасіння. «Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом» (Пс. 119, 1).
о. Василь Лехман