Зустрітися з Ісусом та пізнати Його – це зустрітися з Життям та пізнати Бога
До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Гал. 202 зач.; 2, 11-16.
11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?
15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Мр. 21 зач. 5, 24-34.
24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:
– Хто доторкнувся до моєї одежі?
31. Учні його сказали йому:
– Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?
32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:
– Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.
Зустрітися з Ісусом та пізнати Його – це зустрітися з Життям та пізнати Бога
Історію про зцілення кровоточивої розповідають також Матей (9:18−26) та Лука (8:40−56). Це чудо трапилося тоді, коли Ісус на прохання Яіра іде до його дому, щоб допомогти його дочці, і, виявивши, що вона вже померла, воскрешає її. Отож, чуда Ісуса, об’єднані в Мк 4:35−5:43, засвідчують, що Він має владу над будь-якими силами, які поневолюють людину: зовнішніми (сили природи чи демони) та внутрішніми (хвороби чи смерть).
Марко також показує, що віра, навіть така боязка, як у кровоточивої жінки, дуже важлива та має особливу цінність, позаяк може «мобілізувати» Бога. Жінка була настільки мудра, що зосередилася не на своїй хворобі, але на Ісусі, її віра була більша за страх. Коли ж її викрили, вона відверто розповіла, що Ісус зробив їй.
Сила Ісуса виявляє безсилля будь-яких «сил», які в різних формах (катастрофи, напади демонів, хвороби, смерть) протистоять Богові та людям. Марко засвідчує, що Ісус спроможний їх подолати. Усі чуда, однак, вимагають від нас одного – довіри, а чотири Євангелія засвідчують, що Ісус гідний її: те, що Він обіцяє, завжди виконує (Лк 1:1−4). Цей текст дуже промовисто демонструє, що тільки Божа сила абсолютна, а фізична смерть не є завершенням людського життя. Тому зустрітися з Ісусом та пізнати Його – це зустрітися з Життям та пізнати Бога.
О. Роман Северин