Папа Лев XIV до вірників Мукачівської Єпархії: «Хто, отже, більше від вас спроможен виспівувати слова надії серед безодні насильства?»
о. Михайло Фетько - Шпитальний капелан
Тра 22, 2025
Після смерті Папи Франциска і періоду “Sede Vacante”, тобто «вакантного престолу», розпочалася нова ера в історії католицької церкви, яка налічує 1,4 мільярда католиків у світі. Урочистою месою на площі Святого Петра 18 травня 2025 року відбулася інавгурація нового Папи - Лева XIV як 267-го наступника апостола Петра. Його обрання знаменує не лише історичну подію, але й відкриває нові перспективи для католицької церкви. Для вірних нашої Мукачівської Єпархії цей період став теж особливим часом великої радості, оскільки вони, як паломними надії, вже встигли побачити і почути нового Понтифіка зблизька.
Від жалоби до надії: похорон Папи Франциска та конклав
У Великодній понеділок 21 квітня 2025 року у віці 88 років помер Папа Франциск. Після його смерті Колегія кардиналів формально перебрала на себе керівництво Вселенською Церквою, оскільки смерть Папи знаменує початок так званого "Sedis Vacante". Під час прощання з Папою Франциском та його похорону багато католиків були у великій скорботі. Цей період назагал характеризувався всесвітнім співчуттям, але також і духовним оновленням.
Похорон Папи Франциска 26 квітня зібрав на площі Святого Петра близько 400 000 людей, серед яких були кардинали, єпископи, священники, диякони, черниці, семінаристи, представники інших релігій та численні глави держав і урядів із усього світу. Мільйони людей по всьому світу слідкували та брали участь у похоронних обрядах онлайн у прямому ефірі через засоби масової інформації. Незважаючи на всі відмінності у поглядах на його понтифікат, була очевидна вражаюча єдність Божого люду на площі Святого Петра, яку можна інтерпретувати як свідчення того, що Божий люд є єдиним, не розділеним. Власне і натовпи людей, які щодня відвідують гріб Папи Франциска в базиліці Санта Марія Маджоре, демонструють цю єдність. Гігантський інтерес ЗМІ та співчуття багатьох (і безконфесійних) людей є яскравим знаком того, що люди в усьому світі схвалюють те, що зробив Папа Франциск. Їм подобається така Церква, яку уособлював Папа.
Конклав у Ватикані - духовний процес та пошук нового Папи
Конклав - це не політичні вибори з голосуванням, а літургійне дійство та акт духовного розпізнавання. Входячи до Сікстинської капели, яку святий Папа Іван Павло ІІ назвав "місцем, де діє Святий Дух", кардинали співають древній гімн П'ятидесятниці "Veni Creator Spiritus", закликаючи допомогу Святого Духа. Таким чином пригадується сцена з апостольських часів, в якій Дух Божий перетворив переляканих учнів у Горниці в Єрусалимі на відважних посланців Євангелія. Завдання кардиналів полягає, отже, в тому, щоб розпізнати того, кого сам Бог вже вибрав і приготував.
Важливо наголосити також, що конклав – не лише процес, який здійснюється групою із 133 кардиналів, але що це всесвітній духовний процес, адже вся Церква у всіх своїх членах, тобто мільйони католиків, не лише латинського обряду, але й усіх Східних Католицьких Церков моляться, підтримують і беруть участь у цьому процесі пошуку.
Кардинал Йозеф Ратцінгер, який був обраний Папою Бенедиктом XVI у 2005 році, мав більш тверезий погляд на конклав. В інтерв'ю 1998 року він сказав: "Я б не сказав, що Святий Дух визначає відповідного Папу, тому що є занадто багато свідчень протилежного, було багато тих, кого Святий Дух явно не вибрав би". І додав: "Але я б сказав, що в цілому він (Святий Дух) не випускає справу зі своїх рук, залишає нас на дуже довгій ниточці, як добрий вихователь, так би мовити, дає нам багато свободи, але не дозволяє її повністю обірвати. Тому це треба розуміти в набагато ширшому сенсі, а не так, що він каже: "Тепер ви маєте вибирати цього".
Хоча спостерігачі, та й самі кардинали очікували, що конклав буде довгим, особливо з огляду на велику кількість і різноманітність кардиналів (133 кардиналів із 70 різних країн, деякі з яких навіть не знали один одного), вибори відбулися напрочуд швидко, всього за 24 години. Це можна інтерпретувати як вираз єдності всередині Церкви. Очікувана поляризація між так званими консервативними, традиціоналістами і прогресивними таборами, про яку можна було почути зі ЗМІ чи з фільму «Конклав», не відбулася. Це був конклав одностайності та консенсусу, підтриманий молитвами всієї Церкви - вірних як латинського, так і східних обрядів.
У період до, під час і після конклаву можна було спостерігати велику зацікавленість Католицькою Церквою в усьому світі з боку засобів масової інформації та широких верств населення. До прикладу, кількість відвідувачів Сікстинської капели в Ватиканському музеї до і після конклаву збільшилась у рази, а фільми "Конклав" режисера Едварда Бергера (сценарій заснований на однойменному романі Роберта Гарріса) та «Молодий Папа» переживають справжній бум зацікавлення з боку публіки. Але і серед самих католиків західної і східних традицій можна було спостерігати жваві дискусії над питаннями, куди і як має розвиватися церква та хто може її очолити в цей непростий та турбулентний час?
Habemus Papam: обрання Папи Лева XIV
Після короткого періоду, так званого „Interregnums“ (термін походить зі Священної Римської імперії й означає "проміжний період"), часу між смертю Папи і виборами його наступника, церква і світ дізналися ім’я нового понтифіка. Ним став кардинал Роберт Френсіс Превост, вихідець із ордену августинців та Префект Дикастерії у справах єпископів, який обрав собі ім’я Лев XIV.
Таким чином церква немовби "оновилася" впродовж цих трьох тижнів. Після смутку з приводу смерті папи Франциска, переживаємо велику радість обрання нового Папи Лева. Це також знак того, що Бог не залишає свою Церкву і власне досвід того, що історія Бога, який є з нами, продовжується.
Папа Лев XIV - перший Папа з американським корінням. Тут важливо наголосити, що він не є наступником Папи Франциска, але 267-м наступником апостола Петра.
Коли новий Папа вийшов на лоджію базиліки Святого Петра, він не говорив про себе, а поставив у центрі уваги Воскреслого Христа і Його слова: "Мир вам". Ця зосередженість на Ісусі Христі, на мирі та єдності характеризує нового понтифіка з перших годин його служіння. Може, хтось задастся питанням: «Чому саме мир і чому саме єдність так важливі для нового Папи?» Прикметно, що як показує історія церкви, цього миру людство потребує постійно. Очолювати служіння єдності і миру - величезне завдання і для цього нам потрібен Папа. Це воля самого Ісуса, щоб на чолі такої унікальної інституції, яка не має аналогів у світі, стояв понтифік (лат. Pontifex = мостобудівник) і щоб ця інституція з її моральним авторитетом сприяла загальному благові, миру, справедливості та солідарності.
Після перших публічних виступів нового Папи, можна констатувати, що він досить стриманий. Можливо, це пов’язано з тим, що він молодим юнаком спочатку вивчав математику, а вони не є особливо емоційними. Однак математики є людьми аналізу, порядку, ясності і вони шукають завжди, як розв’язати задачу/проблему. З іншого боку, під час свого служіння в Перу, він запізнав і розвинув чутливість до емоційності людей. Здається, що Церкві для збалансованого, глобального пастирського служіння потрібен зараз саме такий Папа - той, хто вміє добре аналізувати, організовувати і хто добре знає як північну, так і південну півкулі католицького світу.
Він є Папою-поліглотом, вільно розмовляє англійською, іспанською, французькою та італійською мовами. Будучи кардиналом, активно займався спортом, регулярно відвідував тренажерний зал у Римі і грав у теніс. Тому він перебуває у відмінній фізичній і духовній формі.
Папа Лев також любить співати. Його спів приносить радість на літургії - в дусі святого Августина: "Хто співає, той молиться двічі".
Особливо вражає його манера слухати, яка характеризується вдячністю і турботою. Багато хто описує його як людину, яка слухає, перш ніж говорити - ставлення, яке здається більш необхідним, ніж будь-коли в наш час. Він дуже серйозно ставиться до людей та їхніх проблем.
Той факт, що він обрав ім'я «Лев», є свідомим відсиланням до Папи Лева XIII, засновника сучасного католицького соціального вчення. Його енцикліка "Rerum Novarum" (1891) чітко стала на бік робітників у період індустріалізації, вимагала справедливої заробітної плати і закликала держави та підприємців взяти на себе відповідальність. Цим вибором імені Папа Лев XIV посилає нашому цифровому і геополітично нестабільному 21 століттю потужний сигнал: на користь гідності людини, соціальної справедливості, захисту створіння, гуманного і етичних стандартів у галузі технологій, штучного інтелекту та економіки.
Напевно, щоб найкраще зрозуміти нового Святійшого Отця, потрібно прочитати один із найважливіших творів християнської літератури «Сповідь» святого Августина, оскільки Папа Лев сам себе називає «сином святого Августина». У ньому Августин глибоко розмірковує над питанням щодо справжнього щастя та радості для людини. У «Сповіді» він приходить до висновку, що справжнє щастя й радість можливі лише у Бозі.
Перша аудієнція Папи з представниками Східних Церков та вірниками Мукачівської Єпархії
Папа Лев XIV вже надіслав важливий сигнал під час своєї першої аудієнції 14 травня 2025 року. Він прийняв представників Східних Католицьких Церков в Аулі Павла VI. Були присутні Патріархи, єпископи, священники і тисячі віруючих східних обрядів. Багато з цих Церков тепер знаходяться в конфліктних регіонах, тому є надія, що новий Папа буде більше прислухатись до голосів цих церков sui iuris, оскільки цей досвід війни є надзвичайно важливим для розвитку християнської етики миру. Папа підбадьорив і виявив велику вдячність за їхні літургійні, богословські та духовні традиції.
У зустрічі з Папою брала участь також велика делегація з України, зокрема з нашої Мукачівської греко-католицької єпархії з 520 вірними, 20 священниками, семінаристами та Єпископами Теодором та Нілом. Для наших вірних та духовенства ця зустріч зі Святійшим Отцем була наповнена великою радістю і піднесенням духу. У своєму зверненні Папа приділив особливу увагу стражданням, які переживають народи в багатьох регіонах, де традиційно присутні Східні Католицькі Церкви, зокрема в особливий спосіб в Україні. До всіх нас присутніх паломників він звернувся з дуже зворушливими словами: «Хто, отже, більше від вас спроможен виспівувати слова надії серед провалля насильства? Хто, як не ви, які зблизька знаєте жахи війни, настільки, що папа Франциск назвав ваші Церкви „мученицькими”?
Наступним насправді незабутнім моментом для наших вірних, духовенства, монашества та семінаристів стала Божественна Літургія у візантійському обряді того дня після обіду у базиліці Святого Петра у Ватикані, яка відбулась із нагоди Ювілею Східних Католицьких Церков. Її очолив Юссеф Абсі, Патріарх Мелхітської Греко-Католицької Церкви за участю також ієрархів, духовенства і вірних різних Церков свого права.
Святкування інавгурації Лева XIV як Папи та Єпископа Риму
У неділю, 18 травня 2025 року, Папа Лев XIV відслужив урочисту месу на площі Святого Петра у Ватикані з нагоди початку свого понтифікату. Понад 200 000 людей були присутніми, а також близько 150 політичних й урядових делегацій, представників Церков-сестер та інших релігій. Президент України Володимир Зеленський із дружиною та делегацією також брали участь у цій інавгураційній Літургії на площі Святого Петра, а згодом були прийняті Папою на приватній аудієнції. У часі зустрічі Святіший Отець від подружжя Зеленських отримав у подарунок написану на дошках від ящика з-під набоїв ікону Божої Матері з Немовлям. Для української держави ця зустріч стала надзвичайно важливою, оскільки Папа Лев XIV та Президент Зеленський офіційно підтвердили, що Ватикан готовий бути одним із трьох (біля Туреччини та Швейцарії) переговорних майданчиків для урегулювання російсько-української війни.
Серед присутніх єпископів з України був також наш Владика Теодор Мацапула від Мукачівської греко-католицької єпархії, а також численні священники та віряни з України та діаспори.
Тиждень потому, 25 травня, Папа Лев XIV також відслужить Святу Месу в латеранській базиліці Святого Йоана - фактичному катедральному соборі міста Риму та офіційно вступить там на катедру Єпископа Риму. За словами німецького церковного історика Губерта Вольфа (Hubert Wolf) Папа є насамперед єпископом Риму, а вже потім главою всієї Католицької Церкви. Хоча базиліка Святого Петра також є важливою церквою для Папи, вона є лише поховальною церквою, мавзолеєм для апостола Петра на ватиканському кладовищі. Тому Папа як єпископ Риму може бути інавгурований лише у власне латеранській базиліці Святого Йоана, яка є його офіційною єпископською катедрою.
Особливо зворушливим моментом перед початом Літургії в нелілю, 18 травня, для мене була молитва нового Папи біля могили апостола Петра під куполом базиліки Святого Петра, куди його традиційно супроводжували п'ять патріархів Східної Церкви. Це є сильний знак спадкоємності, адже витоки папства сягають гробу апостола Петра. Там на нього чекали білий паллій та рибальський перстень, символи єпископа Риму. Таким чином він з'єднує нас із витоками, а це означає, що він з'єднує нас з Ісусом Христом. До слова, Папи Пій XII і Павло VI підтримували та ініціювали археологічні та наукові дослідження з 1939 по 1968 роки пов’язані з гробом апостола Петра, які проводилися в Ватикані під головним вівтарем базиліки Святого Петра. Згідно цих археологічних, історичних та епіграфічних досліджень існує «моральна впевненість» та вагомі докази того, що під головним вівтарем базиліки справді знаходиться гріб та мощі першого єпископа Риму апостола Петра.
Що мені особливо впало в око у неділю на початку літургії під проводом Папи, що він, йдучи від гробниці апостола Петра до вівтаря на площі Святого Петра, не дивився жодного разу ні праворуч, ні ліворуч, коли підходив до Божого жертовника (Пс 42,4). Один коментатор зазначив, що він виглядав помітно напруженим. Це, можливо, також відіграло певну роль, але я майже впевнений, що причина інша. Незважаючи на внутрішнє напруження, Папа справляв дуже зібране і стримане враження. Від нього неначе віє духом самовладання (здатність володіти собою). І це дуже важливо, оскільки найбільший ворог духовного життя — це розсіяність. Християнську віру можна зрозуміти як шлях від розсіяності до зосередженості, від неспокою до спокою. І в цьому нам дуже може допомогти літургійне життя, яке є символом впорядкованості. Усі церковні літургійні діяння мають свій точний порядок і устав, тому що християни переконані, що цей світ потребує внутрішнього порядку. І якщо в світі сьогодні існує хаос і неспокій, то гарна літургія власне показує, що тут є місце спокою і що тут все впорядковане.
Папа Лев XIV підтвердив бажання поїхати до кінця року до турецького міста Нікея, до місця першого Вселенського Собору (325 рік). Також у ЗМІ з'явилось багато повідомлень про його можливий візит в Україну. Тому сподіваємось, що ця довгоочікувана поїздка Папи в Україну відбудеться. Можливо, він не омине і нашу Мукачівську греко-католицьку єпархію.
У найближчий час Папа Лев XIV офіційно поселиться в папських апартаментах Апостольського палацу. Маленький вогник, який тепер знову засвітить у вікні Апостольського палацу ввечері, буде більше, ніж знаком його присутності - це символ надії. Папа тут, він з нами. І з ним починається новий етап в історії Церкви. Вірю, що з цим Папою ми зможемо впевнено крокувати в майбутнє.
Бажаємо йому щедрого Божого благословення та всього найкращого у його служінні задля єдності та миру.
Ad multos annos, Папа Лев! Είς πολλά έτη, δέσποτα!
Папський гімн Мукачівської Церкви «ГДЕ ПЕТРА СВЯТА МОГИЛА»
„Где Петра свята могила,
там звучить молитва мила,
із уст тисяч і тисячей,
гімн различних родов людей.
Боже, хрань Святаго Отця, Христова намісника"