Чим подія хрещення Ісуса в Йордані була такою важливою, що про неї написали всі четверо євангелистів? Роздумами на цю тему Папа Франциск поділився з учасниками загальної аудієнції, що в середу, 21 серпня 2024 р., відбулася в залі Павла VI у Ватикані. Продовжуючи цикл катехиз про Святого Духа, цього разу він говорив як Він зійшов на Ісуса під час хрещення в Йордані, а від Ісуса поширюється в Його тілі, яким є Церква.
У Євангелії від Марка ця подія описана наступним чином: «Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї; і був хрещений Іваном у Йордані. Й коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на Нього. І голос злинув з неба: Ти – Син мій любий, у тобі – моє уподобання». Як зауважив Святіший Отець, уся Пресвята Трійця явно присутня на березі Йордану, що є «дуже важливим моментом одкровення та історії спасіння». Але чому це так важливо? Відповідь Наступник святого Петра заохотив шукати в Христових словах, сказаних через трохи часу в назаретській синагозі: «Господній Дух на мені, бо Він мене помазав». На Йордані Отець «помазав Святим Духом» Ісуса як Царя, Пророка та Священника. Подібно, як у Старому Завіті царі, пророки та священники були помазувані запашним єлеєм, у випадку Ісуса «замість фізичного єлею – духовний, яким є Святим Дух, замість символу – дійсність».
Помазання для місії
Далі Папа зауважив, що Ісус був «повний Святого Духа від першої миті свого Втілення», але тоді йшлося про «особисту благодать», яку не було можливо передати. Тепер же Він «отримує повноту дару Святого Духа для своєї місії, який Він, як голова, передасть своєму тілу, яким є Церква». Саме тому Церква є новим «царським, пророчим і священничим народом». У цьому контексті Святіший Отець нагадав, що єврейське слово «Месія», перекладене грецькою як «Христос», означають «помазаник». Відповідно, й нашу назву «християни» Отці Церкви пояснюють, як «помазані за прикладом Христа». Далі Наступник святого Петра навів слова псалма, що говорить про єлей, вилитий на голову первосвященика Арона, як про символ щастя, що випливає з життя у спільноті як брати й сестри. В Христі та Його Церкві ці слова стали «духовною і містичною дійсністю: Христос – голова, наш Первосвященник, Святий Дух – запашний єлей, а Церква – Христове тіло, на яке він спливає».
Аромат святого життя
Після того, як під час попередніх катехиз було роз’яснено, чому Святого Духа символізує вітер, від якого навіть походить Його назва – Руах, Папа зауважив, що варто замислитися й над тим, «чому його символізує єлей і які практичні повчання можемо почерпнути з цього символу». Для цього Святіший Отець навів слова молитви, якою у Великий Четвер єпископ освячує миро, коли покликаючись на тих, хто отримуватиме таїнства Хрещення та Миропомазання, каже: «Нехай це помазання проникне в них і освятить їх, щоб, звільнившись від вродженого тління і освячені як храм Його слави, вони могли ширити пахощі святого життя».
«Ми знаємо, що, на жаль, іноді християни поширюють не пахощі Христа, а сморід свого гріха. Ніколи не забуваймо: гріх віддаляє нас від Ісуса, через гріх ми поширюємо зіпсовану олію. А диявол, не забуваймо про це, зазвичай входить через кишеню, тому потрібно бути уважними. Це, однак, не повинно відволікати нас від нашого зобов'язання втілювати, наскільки ми можемо і кожен у своєму середовищі, це величне покликання – бути приємним ароматом Христа у світі», – сказав Наступник святого Петра, зауваживши, що цей аромат вивільняється із плодів Святого Духа, якими є любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість. «Просімо у Святого Духа, щоб поглибив усвідомлення нашого помазання, що ми – помазані Ним», – підсумував Папа.