Папа: велич не в території чи кількості населення, а в мудрих інституціях і законах

На приклад Люксембургу в будуванні згуртованої та солідарної Європи вказав Папа Франциск у своїй першій промові 46-ї Апостольської подорожі.

Про це повідомляє Vatican News.

Щоб вилікувати небезпечний склероз, тобто забуття про помилки минулого, «що призводить до тяжкої хвороби народів», загрожуючи ввергнути їх «в авантюри з величезними людськими жертвами, відновлюючи даремні кровопролиття», потрібно дивитися вгору, потрібно, щоб щоденне життя народів і їхніх правителів «було натхнене високими і глибокими духовними цінностями, й ці цінності зможуть запобігти божевіллю розуму і безвідповідальному поверненню до тих же помилок, що і в минулому, посиленому більшою технічною могутністю, яку тепер має людина», – на цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до представників влади, громадянського суспільства й дипломатичного корпусу Люксембургу, зустрічаючись з ними у четвер, 26 вересня 2024 р., в конгресцентрі «Cercle Cité».

Візит ввічливості до Великого Герцога

Прилетівши до Люксембурга, Святіший Отець з летовища прибув до палацу Великих Герцогів, щоб здійснити візит ввічливості до Глави Держави. В той час, як Папа мав приватну розмову з Великим Герцогом у Королівському залі палацу, паралельно в салоні Міністрів відбувалася розмова Глави Уряду з делегацією Святого Престолу, яку очолював Заступник Державного Секретаря архиєпископ Едґар Пенья Парра. Згодом Премʼєр-міністр перейшов до Королійського залу, де також мав коротку розмову з Папою. Нагадаємо, що кардинал Паролін не бере участь у цьому візиті, оскільки представляє Святий Престол на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Важлива роль кожного

З палацу Великих Герцогів Папа та місцеві високопосадовці переїхали до конгресцентру «Cercle Cité», де Святіший Отець, промовляючи після Глави Уряду, виголосив свою першу промову. Він розпочав із зауваження про те, що з огляду на своє розташування на пограниччі різних мовних і культурних ареалів, Люксембург часто опинявся на перехресті найважливіших подій історії Європи, зазнаючи вторгнень і окупації.

«Навчена своєю історією, а історія – це вчителька життя, після закінчення Другої світової війни ваша країна відзначилася своїми зусиллями для побудови об'єднаної та солідарної Європи, в якій кожна країна, велика чи мала, відіграватиме свою роль, нарешті залишивши позаду поділи, суперечки та війни, спричинені доведеним до крайнощів націоналізмом та згубними ідеологіями», – сказав Папа, відзначивши також демократичну структуру Люксембургу, «в центрі якої – гідність людської особи та захист її фундаментальних прав». За його словами, «не протяжність території чи кількість населення» є незамінною умовою, щоб держава відігравала важливу роль на міжнародному рівні, а «терпеливе формування мудрих інституцій та законів, які, регулюючи життя громадян відповідно до критеріїв справедливості та поваги до верховенства права, ставлять у центрі людину та спільне благо, запобігаючи та протидіючи небезпекам дискримінації та виключення».

У фарватері соціальної доктрини Церкви

Побажавши, щоб між народами встановлювалися солідарні стосунки, таким чином, щоб усі могли ставати «учасниками і головними дійовими особами впорядкованого проекту цілісного розвитку», Святіший Отець зазначив, що ознаки такого прогресу та вказівки щодо його досягнення можна знайти в соціальній доктрині Церкви. «Я теж пішов слідом за цим навчанням, поглиблюючи дві великі теми: піклування про створіння та братерство», – сказав він, наголосивши, що розвиток, щоб бути справжнім і цілісним, «не повинен розграбовувати та плюндрувати наш спільний дім і не повинен залишати на узбіччі народи чи суспільні групи».

«Багатство – не забуваймо – це відповідальність. Тому я закликаю до постійної пильності, щоб не нехтувати найбільш знедоленими націями, а навпаки, допомагати їм вийти зі злиденного становища. Це один із головних шляхів до того, щоб зменшити кількість тих, хто змушений емігрувати, часто в нелюдських і небезпечних умовах», – сказав Папа, додавши, що Люксембург, де мало що не половину мешканців становлять вихідці з інших частин Європи та світу, є «прикладом» дороги, на яку слід ступити в тому, що стосується прийняття та інтеграції мігрантів і біженців.

Євангеліє, яке зціляє серце

«На жаль, доводиться рахуватися із відродженням, навіть на європейському континенті, розколів і ворожнечі, які замість того, щоб вирішуватися на основі взаємної доброї волі, переговорів і дипломатичної роботи, призводять до відкритої ворожнечі, за якою слідують руйнування і смерть», – вів далі Папа, зазначаючи, що здається, що людське серце не вміє берегти пам’ять і повертається на трагічні стежки війни. І щоб запобігти цьому «небезпечному склерозові», потрібні цінності, які вбережуть розум від божевілля. «Як Наступник апостола Петра, від імені Церкви, яка, за словами Павла VI, є експертом з людяності, я посланий також сюди, щоб засвідчити, що цими життєдайними соками, цією постійно новою силою особистого та суспільного оновлення є Євангеліє», – сказав Святіший Отець, додаючи, що воно єдине «здатне глибинно перетворити серце людини», роблячи її спроможною чинити добро також і в найважчих ситуаціях.

По завершенні зустрічі з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства Папа Франциск від’їхав панорамним автомобілем до резиденції Люксембурзького архиєпископа, вітаючись з мешканцями, які заповнили тротуари обабіч доріг, якими він переміщався.