Весілля під час реабілітації: дві пари виявили бажання прийняти Таїнство Подружжя

Весілля під час реабілітації: дві пари виявили бажання прийняти Таїнство Подружжя

Чер 10, 2024

Під час третього етапу реабілітації військовослужбовців та їхніх родин, які були звільнені з полону чи отримали важкі поранення, який відбувався у Марійському духовному центрі «Зарваниця» упродовж 28 травня — 6 червня 2024 року, відбулася неординарна подія. Відразу дві пари, проводячи психологічну реабілітацію та духовне відновлення, виявили бажання прийняти Таїнство Подружжя.

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

Андрій та Ірина приїхали на реабілітацію з Хмельницького, а Дмитро та Ганна — з Миколаєва.

Військовослужбовці мали поранення. Андрій відновився після кульового, і навіть ділився своїм спортивним досвідом з усіма під час реабілітації, Дмитро ж переніс складне мінно-вибухове поранення. Але підтримка їхніх дружин — Ірини та Ганни відчувалася у кожному погляді, кожному кроці.

За їхніми словами, усі вони були хрещені у Православній Церкві, проте у певний час з причини нерозуміння богослужінь та церковних обрядів перестали відвідувати храми. Однак, бажання прийняти Таїнство Подружжя як одна, так і інша пара не відкидали. Одна із пар навіть засвідчила, що вони вже планували це зробити минулого року. Але різні причини й обставини відвели їх від цього рішення.

«Ми приготували для них духовну програму із поясненням правд віри, Літургії та інших тем, які виникали під час цього, доступними словами і термінами. Їм це сподобалося», — розповідає о. Василь Кінах, духівник під час реабілітаційного періоду. Саме це, за словами священника, надихнуло їх повернутися до власного бажання прийняття церковного шлюбу.

«Коли ми дізнались, що учасники проєкту готуються до вінчання, то дуже зраділи, бо це як результат нашої спільної роботи, якого ми навіть не очікували», — розповідає координаторка проєкту реабілітації Альбіна Бріліантова і додає: «Відновити стосунки, налагодити комунікацію — так, але провести пару до створення шлюбу на небесах — це вже частинка чогось більшого».

«На другий день нашої реабілітації я розповів їм про стосунки, зокрема про п’ять мов любові. — продовжує ділитися розповіддю священник. Знову ж таки, ця тема їм виявилася близькою й під час наведених мною прикладів різних шлюбів у них майнула думка взяти шлюб. Тим більше, коли це можна було б зробити у такому святому місці як Зарваниця. Тож вони розпочали над цим активно роздумувати. Та, зі мною вони цим не поділилися. І лиш на п’ятий-шостий день реабілітації Андрій та Ірина підійшли до мене із запитанням, чи можна було би таке зробити».



Відразу розпочався клопіткий процес безпосереднього приготування до уділення Таїнства Подружжя. Усі подруги підійшли до цього надзвичайно серйозно та виважено. Згідно із словами о. Василя, цей процес приготування полягав у розмові про розуміння Таїнства Подружжя у Католицькій Церкві, у заповненні протоколів, у виясненні відсутності перешкод до шлюбу та підтвердженні прийняття Таїнства Хрещення обидвох пар. Складався курс із трьох індивідуальних зустрічей та однієї загальної для усіх учасників реабілітації. Охочі прийняти Таїнство написали заяву про те, що готові прийняти Таїнство Подружжя в Українській Греко-Католицькій Церкві і надалі плекати власну духовність у ній. Відтак приступили до Таїнств Покаяння та Євхаристії.

«Ми також намагалися відтворити увесь весільний процес. Зокрема, щоб це справді було торжеством, щоб вони мали вишиванки та плаття, букети та інші необхідні для весілля речі. Для цього навіть були залучені кошти доброчинців. Деякі речі ми орендували, а інші купили, тож нам вдалося організуватися справжнє свято. Наприкінці на усіх очікувало невелике святкування поблизу купелі у Зарваниці», — зазначив духівник проєкту.

«До підготовки весілля в останній день долучились всі: діти прикрашали все кульками, жінки робили зачіски дівчаткам. Отець Ігор Засійбіда та його команда працівників з Марійського духовного центру дуже допомогли з організацією офіційної частини та святкової вечері. Вінчання провів сам о. Василь, і це було неймовірне єднання для молодят і всіх нас», — додає Альбіна Бріліантова.

Таким чином, 5 червня 2024 року у соборі Зарваницької Божої Матері Андрій та Ірина, Дмитро і Ганна прийняли Таїнство Подружжя у присутності усіх інших учасників реабілітації. Уділив їм це Таїнство о. Василь Кінах.

Тетяна Кріль-Фрицак, психологиня реабілітаційної програми, яка стала свідком однієї із пар зазначає: «Вперше в житті я бачила такі дива. 60 незнайомих раніше людей військових, дружин, дітей, священників, психологів готували свято… Це був інший погляд, по-іншому сказані слова, усвідомлення та цінності… Війна — це не лише втрати і страх; це любов, цілісність, цінність та вибір. Бажаю новим сімʼям та всім учасникам Божої опіки, родинного затишку та непохитної віри».

«Після цього наші молодята наголосили, що прагнуть віднайти у своїх рідних містах саме греко-католицькі парафії. Ми зобов’язалися допомогти їм сконтактувати із їхніми місцевими священниками у Хмельницькому та Миколаєві, а також надіслати їм усі необхідні документи», — підкреслив священник.

Варто додати, що проєкт із реабілітації військовослужбовців та їхніх родин реалізовується командою Патріаршого паломницького центру УГКЦ у співпраці з Патріаршою фундацією «Мудра справа» та доброчинцями з цілого світу.

«Думаю, що саме той факт, що ми проводили цей заїзд на території Марійського духовного центру „Зарваниця“, спонукав наші пари взяти шлюб тут. У Зарваниці панує спокій, умиротворенність. Ну, і звичайно, безмежна довіра до отця Василя Кінаха. Саме він привідкриває для кожного учасника духовність, стає вчителем і наставником, до нього тягнеться молодь і йдуть за порадою дорослі. Велике значення роботи психологів проєкту. З першого дня Тетяна Кріль та Наталія Чорна відкривали парам шлях до пізнання одне одного, до пошуку ресурсу і подальших спільних кроків. Ми згадували перше знайомство, задумувались над генетичним деревом та створювали традиційні для української родини свічку, писанку, тощо», — підсумовує координаторка проєкту Альбіна.

Foto #1

«Я не знаю, скільки разів за проєкт ми плакали, — від розчулення і щастя та від суму, що доводиться прощатись з новими друзями… Щастя нашим молодятам і всім, хто був поруч!» — мовить вона на завершення.

Нагадаємо, що саме зараз триває набір на четвертий, вже останній цього року заїзд реабілітації військовослужбовців, які були звільнені з полону або ж важко поранені, та їхніх сімей. Відбуватиметься він 18–28 червня 2024 року на базі тренінгового центру у Львівській області.

Зареєструватися для участі у реабілітації можна за покликанням.

Пресслужба Патріаршої фундації «Мудра справа»

Поділитись
Категорія