ПРИВІТАННЯ ВЛАДИКИ ТЕОДОРА З НАГОДИ 35-ОЇ РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Сьогодні я в Києві, у серці нашої України, у серці нашої держави.

У ці дні маю можливість бути поруч із людьми, які несуть відповідальність за різні сфери життя нашого суспільства. Тут є політики, військові, духовенство, представники культури, громадські діячі. І багато говоримо про те, що для кожного з нас означає незалежність.

Яке сьогодні серце нашої держави?

Це серце, яке болить. Серце, яке пережило розстріли, руйнування і великі втрати. Тут навіть звук повітряної тривоги сприймається по-іншому, бо за ним стоїть зовсім інша реальність.

На Закарпатті ми також добре знаємо ціну цієї війни. Щодня проводжаємо наших Героїв. Живемо поруч із родинами поранених, із сім’ями тих, хто втратив найдорожче, і тих, хто продовжує чекати своїх рідних.

У Києві дуже боляче бачити втомлені обличчя людей. На багатьох із них видно ці роки війни.

Але поруч бачиш і зовсім інше. Бачиш людей, які живуть у свободі. Працюють, моляться, виховують дітей, творять, будують і щодня роблять свою справу для України.

І саме тут особливо розумієш, що незалежність для нас, християн, це не лише політичне поняття. Це дар Божий.

А дар потрібно цінувати. За дар потрібно дякувати. І дар потрібно захищати.

Сьогодні хочу привітати з Днем Незалежності всіх наших вірних, усіх українців і всіх людей доброї волі.

Особливо дякую тим, хто сьогодні творить незалежність нашої держави. Тим, хто захищає її на передовій. Тим, хто лікує поранених, допомагає військовим, працює, навчає дітей, підтримує тих, хто поруч.

І особливе спасибі нашим захисникам і захисницям. Завдяки вам ми маємо можливість сьогодні бути вільними, молитися, працювати і називати Україну своєю державою.

Нехай Господь береже Україну, наших воїнів і кожну українську родину. Нехай дасть нам силу вистояти, мудрість зберегти те, що нам даровано, і справедливий мир.

З Днем Незалежності, Україно!

Боже, бережи Україну!

+ Теодор, єпископ Мукачівський