Закарпаття: перші обіти у сестер св. Йосифа де Сен-Марк

Закарпаття: перші обіти у сестер св. Йосифа де Сен-Марк

Вер 11, 2024

7 вересня у Згромадженні св. Йосифа де Сен-Марк (с. Павшино), троє новичок сказали: «Так. Я хочу бути твоєю нареченою Ісусе, царівною величного Царя». Це сестри Тадея Фенцик, Мішель Паславська, Емануелла Головко.

Про це пише Мукачівська дієцезія.

Розпочиналося свято зі спільної молитви та благословіння. Спочатку батьки благословили своїх дочок, опісля – кожна присутня сестра згромадження теж благословила цих трьох співсестер, які цього дня склали перші обіти.

Розділити радість цієї важливої події у житті сестер приїхали  батьки та родичі, сестри з різних спільнот, а також друзі, які товаришували їм на їхній дорозі. Подія складання перших обітів переповнювала  ціле згромадження великою радістю.

Мукачівський єпископ Микола Лучок ОР, який очолив Святу Месу,  у проповіді дуже глибоко розважав про містичний стосунок з нареченим – Ісусом. Особливо розкрив зміст псалма 45(44), який прозвучав у Літургії: «Дочко, послухай, прихили вухо. Забудь про свій народ, про дім свого Отця. Краси Твоєї прагне Цар. Поклонись Йому, Твій Господь Він».  Для того, щоб з’єднатися з Ісусом, потрібно  вміти слухати та чути Його; вдивлятися у Нього;  залишити дім батька свого, тобто відпустити рідних; та бути гарною царівною, бо Цар прагне краси своєї нареченої. Бог мав план на їхнє життя, тому Він буде їх супроводжувати завжди і у всьому. «Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли» (Йо 15,16).

Хоч перші обіти сестри склали на рік, і потім їх відновлюватимуть, однак, намір в серці служити Господу не обмежується роком. Вибір зроблений на ціле життя. «Нехай наші сестри будуть на цьому шляху запальними у вірі, плекають в собі жар любові та цінують дар свого покликання», – щиро бажає мама сестри Тадеї – пані Світлана Фенцик.

Пані Марія Головко, мама сестри Емануелли, поділилася своїми думками: «Відпускати своїх дітей – це одне з найважчих випробувань для батьків, адже ми вклали стільки любові, зусиль і праці в їхнє виховання. Кожен крок супроводжувався переживаннями, слізьми та радістю. Але коли ми усвідомлюємо, що наші діти – це дар Божий, ми розуміємо, що вони належать Йому. Він довірив їх нам на час, і тільки Йому відомо, коли прийде час їх відпустити».

Тиждень у Павшинській спільноті був насичений подіями. До обітів з’їхались також сестри з спільнот Німеччини та Франції, а 5 вересня відбувся вступ до новіціату Генріети Кампов.

Фото: сестри SJSM

Джерело: rkc.org.ua

Поділитись
Категорія