Пастирське послання для Духовенства та Вірників Мукачівської греко-католицької Єпархії з нагоди Ювілейного Року 2025

Дорогі у Христі Священники та Ваші родини, Монашество та Вірники нашої Мукачівської греко-католицької єпархії.

Христос Рождається! Славіте Його!

Сьогодні вся Вселенська Церква переживає історичний день. В усіх кафедральних соборах та марійських святинях всього католицького світу відчиняються Ювілейні Двері на початок Ювілейного Року, який папа Франциск розпочав у різдвяну ніч у Ватикані, в соборі Св. Апостола Петра.

Паломники надії

«Паломники надії» - це гасло Ювілейного року, яке вся Церква буде переживати в найближчі місяці й яким ми розпочинаємо цей новий 2025 рік. Ми, як Мукачівська греко-католицька єпархія, також хочемо, щоб цей рік став часом духовного оновлення, ходіння разом з Христом, надії, заснованої на Господі, і поштовхом до часу благодаті, яку нам дарує Господь. Звертаюся до всіх вас, дорогі священники та вірники нашої єпархії, на початку цього року, долучаючись до запрошення Папи Франциска, зробити цей рік справжнім часом надії. Вже святий Іван Павло ІІ, пишучи своє апостольське послання про Церкву в Європі, понад двадцять років тому зазначив, що Церкви в Європі «часто страждають від пригасання надії». (Св. Іван Павло II, «Ecclesia in Europa» , №. 7). Особливо це стосується нас, бо ми як країна, яка вже 11 рік поспіль терпимо жорстокі збройні напади російського агресора, виявляємо ознаки втоми і дезорієнтації. Тому вважаю за Боже провидіння те, що Папа Франциск захотів присвятити весь цей Ювілейний рік відродженню Надії, без якої людина не може прожити своє паломництво на землі.

Історія Ювілею

Історично, а саме 1 січня 1300 року на площу Святого Апостола Петра у Ватикані зійшовся натовп людей, які просили про благодать повного відпусту (індульгенції) - зцілення для душі від наслідків гріха. Таким чином, Папа Боніфатій VIII на початку століття проголосив перший Святий Рік, традицію, яку його наступники відновили, і поступово зробили частішою, поки не було досягнуто нинішньої періодичності, коли кожні 25 років відзначається подія, з якої почалося нинішне літочислення, момент коли Воплочене Слово Бога ввійшло в історію людства. У всі ці часи Церква прагне року духовного оновлення, слідуючи багатьом натхненням, які пережив народ Ізраїлю в ювілейні роки, про які говорить Святе Письмо. Сам Ісус Христос проголосив Своїми устами "Рік Господнього благовоління", про який говорить пророк Ісая (Лк 4, 19; Ic 61, 2).

Чеснота надії

Серед трьох богословських чеснот – віри, надії та любові, про надію чомусь говоримо найменше. Може тому, як каже папа Франциск, що «це чеснота, якої не бачимо: вона діє приховано, знизу. І одночасно вона «повинна бути повітрям, яким дихає християнин, повітрям надії, бо інакше він не зможе прямувати вперед, адже не знатиме, куди йти». (Папа Франциск, проповідь 29.10.2019). В чому ж полягає чеснота надії? Церква навчає, що «Надія – це богословська чеснота, завдяки якій ми прагнемо й чекаємо від Бога вічного життя – нашого щастя, покладаючись на Христові обітниці і благодать Святого Духа, яка допоможе нам стати гідними нагороди й вистояти до кінця земного життя». (Катехизм Католицької Церкви. Компендіум 387).

Причина надії

Ювілейний рік проходить під натхненними словами Св. Апостола Павла, котрий нагадує нам, що «Надія ж не засоромить» (Рим. 5, 5). Надія – це довірливе очікування майбутнього і запевнення в майбутніх благах. Як і будь-яка певність, вона має мати під собою підґрунтя. Людська надія має свою опору на людських ресурсах і обмежується тільки земними можливостями, а християнська – на Слові Божому і Божій благодаті. Апостол Павло нам вказує на причину нашої надії і її корінь – «бо любов Бога була вилита в серця наші Святим Духом, що нам даний». (пор. Рим. 5, 5).

Апостола Петро у своєму посланні пише про те, що ми повинні «бути готові дати відповідь кожному, хто від вас вимагатиме справоздання про вашу надію» (І Пет. 3, 14). Як це здійснити? Християнська надія не означає життя в хмарах, постійно мріючи про кращий світ і кращі часи. Це не проста фантазія про те, ким би ми хотіли бути, що мати чи робити. Надія спонукає нас до того, щоб вже тепер побачити зростаючі зерна Божих обітниць, які вже сьогодні присутні, завдяки нашому Богу, який постійно діє серед нас, а особливо показує себе у житті, смерті та воскресінні Ісуса Христа. Ця надія також є джерелом сили жити по-іншому, а не наслідувати крихкі цінності суспільства, часто протилежні християнським чеснотам, які ненадійні й на які покластися не можна. Також Апостол Павло вказує нам на надію, як характерну рису християнина, яка повинна нас відрізняти від «інших, що не мають надії». (І Сол. 4, 13).

Зростання у надії

Міцною опорою для нашої надії є Слово Боже, ось чому Св. Августин пише так: «У людях, які не знають Писання, ні сили Божої, немає цієї надії, яка відновлює втрачене, оживляє мертве, освіжає зіпсоване, з'єднує розділене, нескінченно зберігає минуче і тлінне. Господь обіцяв це зробити і, вже зробивши обіцяне, дав нам віру. Так нехай говорить з тобою про це твоя віра і не обманює надія твоя, якщо навіть любов твоя нині знемагає! Про це роздумуй, цим безперервно і вірно втішайся!» (Святий Августин, Послання).

Надія належить до богословських чеснот, як і віра та любов. Для духовного життя ці сили мають свою особливу важливість, адже, даровані нам Богом, допомагають нам «отримати життя в достатку» (пор. Ів. 10, 10). Як і віра та любов, надія має властивість зростати. Як збільшити нашу надію? Святий Тома Аквінський вказує нам на два засоби для зросту надії – молитва і життя Святими Таїнствами; молитвою, адже у ній ми просимо життя вічного у Того, Хто його дає, а через Св. Таїнства – тому, що вони живлять нашу надію Божою благодаттю. Тож нехай кожен із нас за Божою поміччю і тих засобів, які Він нам дав, зросте у надії, щоб ми «стояли і хвалилися надією на славу Божу» (пор. Рим. 5, 2).

Паломники миру

У цей Ювілейний Рік ми покликані бути паломниками надії, що означає також бути творцями миру. Мир, якого так прагнемо, за який боримося і молимося, — це дар Божий, але він потребує нашої щоденної участі у його розбудові. Християнська надія спонукає нас не лише чекати змін, але й діяти, пропонуючи світові приклад миру, злагоди та довіри до Божого провидіння. Паломник надії покликаний бути людиною, яка долає розділення: між конфесіями, народами, людьми з різними поглядами. Через свідчення християнської любові і справедливості він допомагає будувати єдність. Християнин, який переживає глибоку надію на Бога, здатний залишатися спокійним навіть у буремні часи і своїм прикладом запрошувати інших до злагоди, співчуття і добрих справ. Отже, паломництво надії — це не лише шлях до Бога, але й шлях до миру в нашому світі через молитву, віру і конкретні дії, що відображають Божу любов. Закликаю вас невпинно молитися за мир в Україні та у світі. Пам’ятаймо, що молитва має надзвичайну силу: вона може зруйнувати стіни ненависті і відкрити шляхи до справедливого миру.

Паломництво з Марією

Паломництво — це не лише фізична подорож, але й духовний шлях, який передбачає працю над власним серцем. Упродовж цього Ювілейного року ми організуємо паломництва до наших святинь і спільні молитви. Ці події будуть нагодою разом просити миру і переміни власного серця, довіряючи наш шлях під опіку Пресвятої Богородиці, яка завжди супроводжує нас своєю материнською любов’ю. Як видимий знак її присутності ми в нашій єпархії впродовж Ювілейного року започатковуємо паломництво копії ікони «Salus Populi Romani» («Спасіння римського народу»), духовно єднаючись із святинею нашої єпархії Горянською ротондою, у якій вшановується цей образ.

Дивитися в майбутнє з надією

Серед труднощів не забуваймо, що Бог вірний і ніколи не залишає свій народ. Дивімося в майбутнє з упевненістю, знаючи, що Христос уже переміг світ (пор. Ів. 16,33). Християнська надія — це не просто оптимізм, але впевненість, що Господь із нами і веде нас до здійснення свого Царства.

Заключення

Дорогі брати і сестри, довіряємо цей Ювілейний рік Пресвятій Діві Марії, Зорі Надії, та нашому покровителю блаженному Теодорові Ромжі, прикладу вірності та стійкості. Йдімо разом як паломники надії, свідчачи світові, що Божа любов може перетворити будь-який біль на радість, а кожну ніч — на світанок. Як сказано в Папській буллі Spes non confundit: «Паломники надії йдуть шляхами історії, несучи світло воскреслого Христа» (Spes non confundit, 4). 

Від усього серця благословляю Вас, всіх ваших рідних, особливо тих, які захищають нашу країну від ворожих нападів, а також тих, які покинули межі нашої країни в пошуках забезпечення власних родин. Нехай цей Ювілейний рік стане для вас часом оновлення віри, зміцнення надії та зростання в любові. Нехай кожне ваше паломництво буде нагодою глибше відчути Божу присутність у вашому житті, довірити Йому свої радості і тривоги та знайти мир, який лише Він може дарувати.

Бажаю вам навчитися бачити знаки надії навіть у найважчих обставинах, вірити, що світло Христа здатне розсіяти будь-яку темряву, і ділитися цією надією з іншими. Щиро запрошую Вас користати з паломництв, відпустів та багатьох молитовних заходів, які відбуватимуться у нашій Єпархії з нагоди Ювілейного Року, особливо в храмах, де були урочисто відкриті Ювілейні Двері.

Пам'ятаймо слова Господа: "Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш благоволив дати вам Царство" (Лк. 12, 32). Крокуймо із цією впевненістю, творячи добро, розсіваючи любов і мир, і нехай Пресвята Богородиця завжди провадить вас до свого Сина.

Христос Рождається! Славіте Його!

З молитвою і благословенням,

Владика Теодор Мацапула

Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії

Дано в Ужгороді при Кафедральному Соборі Воздвиження Чесного і  Животворящого Хреста, дня 28 грудня 2024 року Божого.