В чому суть посту?
п. Віктор Богів - UILic
Лис 15, 2024
– Що приписує церковне право в часі посту?
З одного боку, це досить широке питання, а з іншого, формальні законні приписи стосуються тільки частини питання. Слід зауважити, що в нашій Церкві окрім Великого посту є Різдвяний піст («Пилипівка»), Петрівський та Успенський піст, а також декілька одноденних строгих постів а також дні певної стриманості (п’ятниці і середи) впродовж цілого року.
Загальне право – кодекс, приписує що кожна Церква свого права окреслює власний спосіб дотримання посту або стриманості (кан. 882 ККСЦ). В нашій Церкві – Мукачівській єпархії, на сьогодні встановлено наступні приписи:
Вірні греко-католики Мукачівської греко-католицької єпархії як мінімум повинні зберігати такий піст:
- здержуватись від м’ясних страв у всі середи та п’ятниці цілого року за винятком загальниць та празників Господських і Богородичних, що припадали б у середу й п’ятницю, а у Великому пості від м’ясних та молочних страв у всі середи та п’ятниці;
- дотримуватися строгого посту у перший день Великого посту та у Велику п’ятницю. Це означає, здержуватися від м’ясних і молочних страв, та вдовольнятись одноразовою їдою до ситості;
- здержуватись від м’яса якщо Благовіщення припало б на Велику п’ятницю;
- одноденні строгі пости: Навечір’я Різдва Христового, Навечір’я Богоявлення, Воздвиження Чесного Хреста, Усікновення чесної голови святого Івана Хрестителя.
При цьому до посту зобов’язуються всі вірні кому виповнилося 14 років життя аж до закінчення 60 року життя.
В той же час звільненими від посту є недужі фізично й розумово; матері, що очікують народження дитини або кормлять її грудьми; хто не має вповні вибору (наприклад харчується в чужих чи в якихось установах таких як лікарня, військо і т.п.) чи вбогі, що живуть з милостині; хто тяжко працює; ті, що приходять до здоров’я після важкої недуги.
Окрім цього єпископ у своїй єпархії, та парох у своїй парафії з важливої причини можуть звільнити від посту поодинокі особи, родини або загал. Сповідники можуть звільнити від посту в сповідальниці.
На додаток є загальниці – дні чи періоди в яких дозволено в середи та п’ятниці споживати м’ясні та молочні страви:
- від Різдва Христового до Богоявлення;
- від Неділі митаря та фарисея до Неділі блудного сина;
- від Великодня до Томиної неділі;
- від Заслання Святого Духа до Неділі всіх святих;
- день незалежності України (24.08)
Слід зауважити що це мінімальні приписи, і вони стосуються тільки стриманості в їжі, і це ті приписи які на даний час зобов’язують вірників нашої єпархії на її території, тому не вартує брати за законні приписи якісь норми чи способи посту які можна знайти в якійсь літературі чи «бульварній» пресі, чи навіть в постній процедурі якоїсь сусідньої Церкви свого права, хоча кожен вірник приватно може ставити перед собою і якісь більші підхожі зобов’язання.
Звичайно, суть посту не зводиться до суто банального стримання в їжі. Піст це час особливого «занурення», пережиття справи відкуплення та спасіння і це стосується не тільки передпасхального посту, підчас якого в окремий спосіб переживаються страсті та воскресіння Христа, а й всіх інших постів; це час переосмислення свого життя в світлі цих подій, переосмислення свого відношення з Богом та з ближнім. І піст це не тільки і не стільки час «умертвлення» чи жертви (це не принцип «дай за дай» – я пожертвувався за це мені щось належить, і не тільки «щось не робити», а це радше «щось робити»), у першу чергу це час милосердя, час самовдосконалення, чогось творчого і позитивного для себе і ближніх, і тут не слід забувати про суспільний характер церковної спільноти – містичного тіла Христа. А ще, цей процес зростання має відбуватися не тільки в постний період, а кожний день, тривати впродовж усього життя християнина, який через хрещення і миропомазання став членом Церкви і має бути дієвим «свідком і співбудівником Царства Христового» (пор. кан. 692 ККСЦ) у кожноденному своєму житті, тут, на землі. Має бути тим світлом, сіллю землі.
Окрім цього в окремий спосіб до цього пережиття таїнства спасіння нас готують різні Літургійні відправи, що служаться в часі посту, зокрема Великого посту, і всі вони багаті своєю суттю, значенням та символізмом.
На закінчення, в світлі глобалізації суспільства в наш час, хотів би навести ще один супутній канон з ККСЦ:
Кан. 883 – § 1. Вірні, які перебувають поза межами території власної Церкви свого права, можуть щодо свят і днів покаяння повністю пристосуватися до приписів, які діють у місці, де вони проживають.
§ 2. У сім’ях, де подружжя належить до різних (католицьких - авт.) Церков свого права, можна дотримуватись щодо свят і днів покаяння приписів однієї або другої Церкви свого права.